Звіт Комітету із захисту прав СКУ та його мережі

РІШЕННЯ ВЛАДНИХ СТРУКТУР РФ

11 липня 2019 року Генеральна прокуратура Російської Федерації (РФ) прийняла рішення «визнати небажаною на території Російської Федерації діяльність міжнародної неурядової організації Світовий Конґрес Українців».

17 липня 2019 року Міністерство юстиції РФ включило Світовий Конґрес Українців (СКУ) до свого переліку іноземних міжнародних неурядових організацій, діяльність яких визнана «небажаною на території Російської Федерації».

Коли діяльність організації визнана «небажаною», то їй заборонено реалізовувати проєкти у Росії та поширювати будь-який контент через ЗМІ чи інтернет. Веб-сайт організації заблоковано на території Росії. З 2021 року громадянам Росії заборонено брати участь у діяльності «небажаної організації» навіть за межами РФ. 

Недотримання цих обмежень тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність. За перше порушення загрожує штраф. Особи, які вчинили порушення повторно чи організують діяльність «небажаної організації», можуть зіткнутися з різними видами кримінальних покарань, включаючи штрафи, примусові роботи та позбавлення волі.

СТВОРЕННЯ КОМІТЕТУ ІЗ ЗАХИСТУ СКУ

5 жовтня 2019 року Рада директорів СКУ створила Комітет із захисту прав СКУ та його мережі (Комітет із  захисту СКУ) для оскарження незаконних рішень владних структур РФ щодо визнання діяльності СКУ «небажаною на території Російської Федерації».

Склад Комітету із захисту СКУ є наступний:

Евген Чолій – Голова;

Назар Кульчицький;

Маркіян Бем;

Сергій Винник;

Петро Штик.

Представляти свої інтереси у:

● Судах РФ СКУ вповноважив адвокатів Сергія Винника та Миколу Полозова;

● Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) СКУ вповноважив адвокатське об’єднання «Назар Кульчицький та Партнери», зокрема партнерів Назара Кульчицького й Маркіяна Бема.

ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ВЛАДНИХ СТРУКТУР РФ У СУДАХ РФ

9 жовтня 2019 року СКУ подав позов проти Генеральної прокуратури та Міністерства юстиції РФ до Тверського районного суду Москви. 

11 березня 2020 року Тверський районний суд Москви відмовив СКУ в його позові через наступні причини наведені Генеральною прокуратурою РФ щодо діяльності СКУ: 

● Просування антиросійських політичних ініціатив з повернення Криму до України, посилення санкцій проти Росії, проведення кампанії щодо перегляду «спільної історії Росії та України» та підрив канонічного православ’я в Україні;

● Проведення Президентом СКУ в той час [Евгеном Чолієм] 147 міжнародних подорожей до 51 країни світу, де відбулось близько 1 500 двосторонніх зустрічей, під час яких він називав основною діяльністю СКУ захист територіальної цілісності України від російської агресії і закликав до прийняття ефективних заходів у зв’язку з окупацією Криму і частини Східної України, включно з наданням військової допомоги, а також посилення санкцій проти РФ i призупинення будівництва газопроводу «Північний потік-2»;

● Порушення у 2018 році на заходах Парламентської асамблеї Ради Європи, Світового економічного форуму в Давосі, Європейської комісії, Організації Об’єднаних Націй та на інших міжнародних майданчиках питання про російську агресію, окупацію Криму, «Північний потік-2» та про необхідність введення санкцій проти Росії;

● Ініціювання глобальної акції «Червона картка для Путіна» під час проведення Чемпіонату світу з футболу 2018 року, яка була спрямована на здійснення тиску на російські владні структури.

У своєму рішенні Тверський районний суд Москви також послався на лист Федеральної служби безпеки РФ, в якому зазначається, що «діяльність Світового Конґресу Українців має деструктивний характер і становить загрозу основам конституційного ладу і безпеки Російської Федерації».

15 квітня 2020 року СКУ оскаржив перед Московським міським судом це рішення Тверського районного суду Москви. 22 липня 2020 року колегія із трьох суддів Московського міського суду розглянула апеляційну скаргу СКУ та залишила в силі рішення Тверського районного суду Москви.

21 вересня 2020 року СКУ подав касаційну скаргу до Другого касаційного суду загальної юрисдикції РФ щодо рішень Московського міського суду і Тверського районного суду Москви. 5 листопада 2020 року Другий касаційний суд загальної юрисдикції РФ відхилив касаційну скаргу СКУ. 

19 січня 2021 року СКУ подав касаційну скаргу до Верховного Суду РФ на рішення Другого касаційного суду загальної юрисдикції РФ, Московського міського суду і Тверського районного суду Москви. 12 травня 2021 року один суддя Верховного Суду РФ відмовив у передачі касаційної скарги на розгляд судової колегії з адміністративних справ Верховного Суду РФ.

8 липня 2021 року СКУ подав наглядову скаргу до Президії Верховного Суду РФ. 6 вересня 2021 року Заступник голови Верховного Суду РФ відмовив у передачі наглядової скарги до Президії Верховного Суду РФ.

Таким чином, згідно з Європейською конвенцією з прав людини, СКУ вичерпав у РФ усі можливості для судового оскарження рішень Генеральної прокуратури та Міністерства юстиції РФ щодо визнання діяльності СКУ «небажаною на території Російської Федерації». 

ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ВЛАДНИХ СТРУКТУР РФ У ЄСПЛ

26 серпня 2021 року СКУ направив до ЄСПЛ заяву зі скаргами проти РФ, що:

● Визнання діяльності СКУ «небажаною на території Російської Федерації» порушило права СКУ, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини;

● Права колишнього Регіонального віце-президента СКУ та його юридичного представника в РФ Сергія Винника, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, були порушені у зв’язку з співпрацею з СКУ і представництвом його інтересів у судах РФ, із накладенням адміністративних штрафів, порушенням кримінальної справи по економічних питаннях, яка пізніше була припинена, обшуками в нього вдома та в офісі з вилученням документів та електронних пристроїв, і перешкоджанням його діяльності, як юридичного представника СКУ в РФ.

5 жовтня 2021 року Секретаріат ЄСПЛ прийняв заяву СКУ до розгляду під назвою Ukrainian World Congress and Vynnyk v. Russia та номером 44688/21. 

6 березня 2023 року ЄСПЛ об’єднав справу СКУ із 82 скаргами щодо поправок до російського законодавства 2015 року, в яких створено категорію «небажаних організацій» і введено адміністративну та кримінальну відповідальність за причетність до їхньої діяльності. Серед заявників є організації, визначені «небажаними» (включаючи СКУ) та індивідуальні особи (включаючи Сергія Винника), які були засуджені за участь в організованих заходах «небажаних організацій» або за використання їхньої символіки. ЄСПЛ також вирішив, що буде розглядати наступні питання: 

1. Стосовно організацій-заявників (включаючи СКУ), чи було порушення статей 10 та 11 Європейської конвенції з прав людини через їх визначення як «небажані організації»?

2. Щодо індивідуальних заявників (включаючи Сергія Винника), чи було порушення статей 10 і 11 Європейської конвенції з прав людини через засудження за участь у діяльності «небажаних організацій»?

Статті 10 і 11 Європейської конвенції з прав людини передбачають, що :

Стаття 10 – Свобода вираження поглядів

1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

2. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Стаття 11 – Свобода зібрань та об’єднання

1. Кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об’єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

2. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.»

Ця об’єднана справа (включаючи справу СКУ та Сергія Винника), називається Case of Andrey Rylkov Foundation and Others v. Russia.

29 березня 2023 року ЄСПЛ повідомив, що РФ не відреагувала на заяву СКУ.

26 травня 2023 року СКУ представив ЄСПЛ додаткові зауваження головно щодо компенсації завданих збитків з підтверджуючими документами.

18 червня 2024 року ЄСПЛ виніс рішення, у якому констатував, що РФ порушила Статтю 11 Європейської конвенції з прав людини (інтерпретованої у світлі Статті 10 цієї конвенції) через визнання СКУ «небажаною організацією». У цьому рішенні ЄСПЛ констатував, що: «втручання, пов’язане з визнанням організацій-заявників [включаючи СКУ] «небажаними» не відповідає критерію «законності» через непередбачуваність та можливість свавільного застосування. Національне законодавство не забезпечило організаціям-заявникам [включаючи СКУ] достатні та ефективні гарантії проти зловживання виконавчою владою неконтрольованим розсудом, що поставило організації [включаючи СКУ] у вразливе становище перед свавільними звинуваченнями без засобів превентивного чи значущого оскарження».

Суд також встановив, що було порушення Статті 11 Європейської конвенції з прав людини (інтерпретованої у світлі Статті 10 цієї конвенції) відносно індивідуальних заявників (включаючи колишнього Регіонального віце-президента СКУ та юридичного представника в РФ Сергія Винника), які були засуджені за їхню участь у діяльності «небажаних організаціях» (включаючи СКУ).   

20 вересня 2024 року ЄСПЛ повідомив, що 19 вересня 2024 року це рішення ЄСПЛ стало остаточним згідно зі Статтею 44 Європейської конвенції з прав людини.

СКАРГИ РОСКОМНАДЗОРУ 

Комітет із захисту СКУ також успішно захистив СКУ від скарг Федеральної служби з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій РФ (Роскомнадзор) до Twitter в яких заявлялось, що зміст облікового запису СКУ в Twitter порушує закони РФ, у зв’язку з чим, Twitter мав би вжити відповідних заходів. Остаточно Twitter не вжив жодних заходів щодо облікового запису СКУ.

21 вересня 2024 року

Евген Чолій

Голова Комітету із захисту прав СКУ та його мережі