“Ми повинні виграти в цій битві, тому що в ній вирішується глобальне ставлення до свободи”, – заявив Президент України Володимир Зеленський під час промови на спеціальному пленарному засіданні Рійгікогу Естонії.
Пане Спікере!
Пані та панове члени парламенту!
Пане Президенте!
Пані Прем’єр-міністр!
Члени уряду!
Я дякую вам за теплу зустріч і за вашу незмінну увагу до України.
Шановні пані та панове!
Дорогий естонський народе!
Я радий мати змогу сьогодні особисто вам подякувати за те, що ви на боці свободи. І не лише на боці свободи України.
Дуже символічно, як із погляду естонської та української історії тепер наповнений сенсами день 24 лютого. Саме в цей день Естонія святкує й завжди святкуватиме відновлення своєї державної незалежності. І саме 24 лютого теперішні господарі Росії спробували відновити стару їхню чи то радянську, чи то російську імперію, чи то гібридну імперію. Спробували, напавши на Україну. Ми 24 лютого не схибили. Ми всі. Наші люди. Наші друзі. Увесь вільний світ.
Україна вирішила для себе тоді: ми будемо битися. Kaitsetahe. Вільні нації світу підтримали нас. Хтось підтримав одразу, як Естонія, – і я вдячний вам за це. Хтось – пізніше, і ми теж це цінуємо. Зараз більшість світу так чи інакше на боці України, міжнародного права й проти російської геноцидної агресії.
24 лютого могло змінити історію і нашого, українського народу, і нашого регіону, і всієї нашої Європи у бік нового поневолення. Але історія зробила поворот у бік значно більшої свободи, ніж усі ми мали, у бік значно більшої незалежності, ніж ми тоді могли розраховувати, у бік значно більшої європейської міцності, ніж хтось міг передбачити. Це сталося завдяки сміливості. Завдяки солідарності. Завдяки вибору на користь свободи – нашому з вами спільному вибору.
І я дякую тобі, Естоніє, я дякую кожному й кожній із вас особисто за те, що вибір тоді був саме таким – вибір на користь свободи.
І ми маємо виграти цю битву, що триває зараз. Ми повинні її виграти не лише тому, що це битва за наше життя – українського народу, наших міст, наших громад, які Росія перетворює на руїни. Ми повинні виграти в цій битві не лише тому, що в ній вирішується доля нашої держави та всіх країн і народів, яким довелося межувати з Росією. У цій битві вирішується, яким буде – і зараз, і після нас, і після наших дітей та онуків – глобальне ставлення до свободи.
Свобода повинна вміти вигравати у протистояннях, які розв’язані тиранією. І саме тому ця війна, яка розпочата Росією проти нас, проти України, має значення не лише для нас і не тільки для нашого континенту, а й для всіх націй, які цінують свою свободу або які мріють стати вільними. Тиранія повинна програвати. Тиранія повинна бути лузером. Завжди. Завжди. Саме це ми маємо залишити як наш головний політичний спадок – ми, усі держави, які цінують незалежність, усі народи, які не хочуть, щоб їхні діти були власністю диктаторів, усі лідери, які прагнуть бути на світлому боці історії. І саме тому в цій битві важливий кожен. Не лише той, хто має великий воєнний досвід чи багато зброї. Не лише той, хто входить до тих чи інших світових топів за різними показниками своєї потуги. Кожна нація важлива. Кожна смілива душа, кожне щире серце, кожен світлий розум важливі. Кожен, хто може мобілізувати свою людяність. І не тому, що це миттєво дає вигоду, а тому, що так правильно. Правильно, коли свобода й людяність перемагають. Повинні перемагати!
Повний текст звернення: Офіс президента України
