Преосвященний Владико!
Всечесніші отці!
Шановний президенте Українського Конґресового Комітету Америки!
Достойні гості!
Пані і панове!
Від імені Світового Конґресу Українців, чи СКУ, маю честь привітати Вас на бенкеті ХХI Конґресу Українців Америки.
Моя перша зустріч з Вами в ролі президента СКУ відбулась на попередньому конґресі чотири роки тому. За цей час сталося багато змін. Однак Український Конґресовий Комітет Америки, чи УККА, залишається однією з найбільш дійових і потужних складових організацій СКУ.
УККА вже понад сімдесят років веде велику працю в розбудові українського організаційного життя, в захисті інтересів українсько-американської громади та в збереженні національних і духовних цінностей нашого народу – української мови, культури та традицій.
Ще одним важливим напрямком є діяльність, до 1991 року спрямована на відновлення української незалежності, а затим – на розбудову та утвердження Української держави.
Мені дуже приємно тут бути разом з Вами, з людьми, які небайдужі до українських справ та які своєю працею долучилися до успіхів УККА, зокрема протягом його останньої каденції. За це хочу висловити признання Вам, а головно проводу УККА на чолі з його президентом Тамарою Ґалло-Олексій, а також подякувати за довголітнє співробітництво зі Світовим Конґресом Українців, який цього року відзначає своє 45-ліття.
Недавно вся українська спільнота відзначила двадцять першу річницю незалежності України. Протягом усіх цих років УККА та його Вашингтонське представництво, Українська національна інформаційна служба, всіляко намагалися забезпечити прихильне ставлення та підтримку відновленій Українській незалежній державі з боку американського уряду.
На жаль, сьогодні Україна перебуває під загрозою більше, ніж у попередні роки. Владні структури України підривають її суверенітет, здійснюють тотальний наступ на здобутки демократії і національні цінності українського народу, явно переслідують опозицію, роблять сильний тиск на засоби масової інформації та обмежують розвиток інститутів громадянського суспільства.
Одним із недавніх злочинів проти Української держави та українського народу стало так зване прийняття та підписання Президентом Віктором Януковичем антиконституційного законопроекту про мовне питання, який ставить під загрозу існування української мови як єдиної державної мови в Україні. Це є черговим кроком владних структур до надання російській мові статусу другої державної мови. Між іншим, такий законопроект вже було зареєстровано у Верховній Раді представником провладної Партії регіонів 21 вересня цього року. І тому тут пригадуються слова відомої української поетеси Ліни Костенко, що “…нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову”.
Характерним для останніх двох років також стало прихильне ставлення української влади до концепції “русского міра”, яку активно втілює у життя російський Патріарх Кіріл та Президент Росії Владімір Путін. По суті ця концепція є нічим іншим, як поширенням зони впливу Росії у її намаганнях відновити Російську імперію.
Зрештою, Президент Путін явно заявляє про намір Росії до 2015 року розпочати діяльність Євразійського економічного союзу з числа колишніх радянських республік, у тому числі й України. Такий союз, між іншим, передбачає і єдиний політичний, військовий, митний, гуманітарний та культурний простір. Це фактично було б відновленням Радянського Союзу.
Тиск Росії на Україну є настільки явним, що це стало предметом стурбованості Європейського Союзу, який у своїй резолюції від 1 грудня 2011 р. назвав його надмірним і безпрецедентним.
У зв’язку з такими тривожними подіями хочу особливо відзначити активну працю УККА, спрямовану на захист державності України та на її демократизацію. Будучи голосом українсько-американської спільноти, Ви постійно реагуєте на різні антиукраїнські та антидемократичні дії нинішніх владних структур України, а також на всі агресивні зазіхання на її територію з боку Росії.
Рівнож Ви заявляєте про свою принципову позицію в англомовних та україномовних інформаційних матеріалах, які останньо набули ще більшого поширення на терені України.
А що надзвичайно важливо – Ви підтримуєте тісні зв’язки з високопосадовцями і державними службами США та під час зустрічей, брифінгів і інших заходів висуваєте різні актуальні українські питання та закликаєте до відповідної реакції. Цьому зокрема сприяють Дні України, які Ви проводите в Конґресі США, співпраця з Українським Конґресовим Кокусом, який діє при Палаті Представників, та з офіційними особами Агентства національної безпеки.
Важливим напрямком Вашої праці є науково-просвітницька діяльність. Це насамперед проведення міжнародних конференцій і форумів на українську тематику за участю політиків різних держав світу, науковців та широкої громадськості. У цьому контексті слід назвати проведений у 2009 році в Капітолії США за Вашого сприяння семінар на тему безпеки в Центральній і Східній Європі, який наголосив на імперських планах Росії.
Користуючись нагодою, хочу дати признання Сполученим Штатам Америки за увагу до звернень УККА та до українських питань, а також за реакцію на протиправні дії нинішньої влади в Україні. Недавнім таким прикладом є прийняття Сенатом США резолюції, яка вимагає негайно звільнити політичних в’язнів, у тому числі й колишнього Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко, та заборонити видачу віз тим особам, які причетні до її ув’язнення.
Очевидно, що таке ставлення Америки до України треба завдячувати постійній впливовій праці УККА та українсько-американської громади.
Важливо також відзначити досвід УККА у спостереженні за виборами в Україні, який бере початок з 1991 року. Ваші численні місії стали важливим фактором у зменшенні виборчих порушень, захисті свободи преси та у підтримці віри у виборчий процес, від якого залежить майбутнє українського народу. Це найбільш помітним було під час Помаранчевої революції 2004 року.
Принагідно хочу привітати рішення УККА об’єднати свою цьогорічну спостережну місію з місією СКУ, а також подякувати президенту УККА пані Тамарі Ґалло-Олексій, яка від січня цього року є співголовою місії СКУ зі спостереження за парламентськими виборами в Україні.
Напевно, нікого не треба переконувати, що саме від цих виборів до великої міри залежатиме, чи Україна увійде до Європейського Союзу, чи буде й далі коливатися між Європою і Росією. Тому закликаю Вас підтримати або включитися до цьогорічної місії СКУ зі спостереження за парламентськими виборами.
Наступного року все світове українство буде відзначати сумну 80-ту річницю Голодомору-геноциду українського народу. Ця тема вже довгі роки належить до тих, яким УККА надає першочергового значення.
Загальновідомими є Ваші щорічні вшанування жертв Голодомору в Катедрі Святого Патрика в Нью-Йорку. Рівнож Ви постійно ведете велику просвітницьку діяльність у інформуванні української та американської спільноти про справжні причини та наслідки Голодомору. На особливе признання заслуговує Ваша дуже важлива праця по впровадженню цієї теми в навчальні програми з історії в американських освітніх закладах.
Також хочу подякувати за Вашу активну участь у таких міжнародних акціях Світового Конґресу Українців, як “Незгасима свічка” і “Свічка моління”.
Саме завдяки Вашим старанням Сполучені Штати Америки на державному рівні визнали Голодомор геноцидом українського народу.
Останніми роками Ви багато праці присвятили пам’ятнику жертвам Голодомору, який має бути встановлений у Вашингтоні. Значним здобутком стало призначення ділянки федеральної землі та конкретного місця для пам’ятника, а також недавнє рішення федеральної комісії США відносно проекту, за яким він має бути споруджений.
Я сподіваюся, що наступного року відбудеться урочисте відкриття та посвячення пам’ятника жертвам Голодомору із символічним “полем пшениці” автора Лариси Курилас.
Дорогі пані і панове!
Ми живемо в дуже критичний час, коли українська державність перебуває під великою загрозою.
Тому закликаю Вас ще глибше усвідомити виклик цього часу та роль, яку мусить відіграти сильне своєю єдністю, змобілізованістю та жертовністю світове українство, а саме стати на захист Української держави та людських і національних прав українців усього світу.
Враховуючи Ваш великий досвід, я вірю, що УККА знаменито вив’яжеться і з цього нинішнього нашого національного обов’язку.
І в тому щасти нам Боже.
Евген Чолій
Йонкерс, США
29 вересня 2012 р.
