Віра Коник: Світлої памʼяті Арнольда Рюйтеля

Віра Коник, Голова Конгресу Українців Естонії

11 січня Естонія попрощалася з Арнольдом Рюйтелем – президентом країни у 2001-2006 роках. Він відійшов у вічність 31 грудня 2024 на 96 році життя. Вчений у галузі сільського господарства, Рюйтель посідав вищі посади у керівництві спочатку Естонської РСР, а потім незалежної Естонії. Справжній державотворець, політик умів у переломні історичні моменти знаходити правильні рішення для свого народу. Спокійний, врівноважений, він умів слухати співбесідника; його поважали всі, навіть опоненти.

Обіймаючи посаду голови Верховної Ради ЕРСР, Арнольд Рюйтель зіграв ключову роль у підготовці Декларації про суверенітет Естонії, яка була схвалена у 1988 році в період горбачовської “перебудови”. Естонія була першою серед радянських республік, яка цією Декларацією відкрито заявила на весь СРСР про своє бажання стати незалежною. Тим самим вона показала приклад іншим республікам, у тому числі Україні. За такий “обурливий” вчинок у кремлі вимагали від Арнольда Рюйтеля відкликати свій підпис під Декларацією. Однак він рішуче відмовився це зробити… Для того часу, коли тоталітарна радянська система була ще сильною, це був справді мужній вчинок…

І впродовж всього свого життя Арнольд Рюйтель жодною дією не зрадив інтереси Естонії. У 2003 році, коли він обіймав посаду президента Естонської Республіки, дав інтерв’ю Українській службі BBC, в якому йшлося, зокрема, і про відносини з Україною. 

Слова, сказані тоді Рюйтелем стосовно України, звучать і сьогодні так само актуально, як і в той час. “Зараз у нас існують дуже хороші стосунки з Україною… На всіх рівнях ми заявляємо, що Естонія, маленька країна, чим тільки може і де це можливо, буде допомагати Україні. Безумовно, будемо підтримувати Україну також у її євроінтеграції”, – зазначив він.

У цьому ж інтерв’ю він також подякував українцям Естонії. “Користуючись нагодою, я хотів би подякувати естонським українцям, які в кінці 80-их – початку 90-их років підтримали Естонію у її прагненні до незалежності. Як голові тодішньої Верховної Ради ЕРСР, мені було дуже важко витримувати натиск, коли Естонія ухвалила Декларацію про суверенітет. Наприклад, щотижня я був змушений їздити до Москви для роз’яснення своїх дій. Тому підтримка українців Естонії, яких я бачив біля стін парламенту з блакитно-жовтими прапорами, мені дуже допомагала”, – сказав президент. 

Принагідно треба зазначити, що організатором цих та інших акцій на підтримку незалежності Естонії та України в той час був відомий естонський громадський та культурний діяч Анатолій Лютюк.

Символічним був візит Арнольда Рюйтеля з дружиною до талліннського Центру української культури у 2005 році, невдовзі після Помаранчевої революції. Цим візитом естонський Президент висловив свою підтримку українському народу у його прагненні демократичного розвитку.

Хочеться навести ще один симптоматичний випадок, який показує ставлення Президента до культури свого народу і до своїх співвітчизників. Під час Співочого свята 2004 року весь час лив проливний дощ, однак свято не скасували. Президент з дружиною сиділи на Співочому полі під дощем разом з десятками тисяч глядачів весь час, поки тривало свято… 

Такі особистості, як Арнольд Рюйтель – це духовні світочі нації. Вічна і світла пам’ять Арнольду Рюйтелю…