Понад 100 провідних вчених та керівників університетів США, Канади, країн Європи та України звернулися до НАТО з відкритим листом й висловили незгоду з тезою, що вступ України до Альянсу спровокує конфлікт із Росією. Автори документа наголошують, що безкарність російських воєнних злочинів в Україні та інших країнах сприяє ескалації. Далі – текст звернення, який опублікував The Guardian.
Ми не згодні з тим, що членство України в НАТО спровокує конфлікт з Росією.
8 липня, напередодні саміту НАТО з нагоди 75-річчя Альянсу, російська ракета вдарила по найбільшій дитячій лікарні України, знищивши, серед іншого, онкологічний центр, лабораторію гематології та хірургічний відділ трансплантації. Того дня Росія випустила 40 ракет по містах України, вбила понад 40 людей, поранила сотні інших і ще раз продемонструвала, що немає жодних юридичних, політичних чи моральних меж, які вона не перетне у своєму прагненні завоювати Україну.
Поки українські лікарі, рятувальники та волонтери евакуювали маленьких пацієнтів з розбомбленої лікарні, багато з яких були ще в лікарських халатах і підключені до крапельниць, до Вашингтона приїхали глави держав з 32 країн-членів НАТО для обговорення війни Росії проти України та шляхів зміцнення оборони України. Хоча було підтверджено, що “майбутнє України – в НАТО” і що шлях України до Альянсу є “незворотним”, потенційне членство України знову відклали: декларація саміту у Вашингтоні зазначила, що запрошення для України приєднатися до НАТО буде надано “коли союзники дійдуть згоди, і умови будуть виконані”.
Союзники ще не дійшли згоди. Членство України в НАТО підтримується деякими європейськими країнами, зокрема країнами Балтії, нордичними країнами й Польщею. Однак ключові держави, такі як США та Німеччина, залишаються проти. Аргументи проти членства України в НАТО, які висувалися з початку російської агресії у 2014 році, повторюють одну й ту ж тривогу: будь-який крок, навіть найменший, буде сприйнятий як загроза безпеці Росії й отже, може спровокувати більший конфлікт. Насправді спокійне прийняття Росією Фінляндії та Швеції, які стали членами НАТО у 2022 році, доводить, що Росія не знаходиться на межі конфлікту через наближення кордонів НАТО. Час визнати, що Росія виступає проти членства України в НАТО тільки тому, що це перешкоджає її подальшій агресії проти України.
Зосередження уваги на передбачуваному “страху Росії з приводу розширення НАТО” і спробах її утихомирити ігнорують геноцидну пропаганду Росії та систематичні воєнні злочини на окупованій території України, включно з масовими вбивствами, масовими зґвалтуваннями й тортурами. Дії Росії свідчать про явний намір знищити Україну як націю, а не захистити власну безпеку. Ідея про те, що розширення гарантій безпеки для України ще більше стимулюватиме агресію Росії, є необґрунтованою, адже Росія вже повністю налаштована знищити Україну і не потребує додаткової мотивації для цього.
По-друге, фактом є те, що Росія не напала на жодного члена НАТО. Натомість вона погрожувала, вторгалася й окупувала країни, що не входять до НАТО: Грузію, Молдову, а тепер і Україну. Територіальний кордон між країнами НАТО і тими, що не входять до НАТО, дотепер виявився єдиною червоною лінією, якої Росія (хоча і з обережністю) дотримувалася, навіть порушуючи численні інші міжнародні договори та угоди. Відроджений імперіалістичний мілітаризм Росії може бути стриманий тільки існуванням набагато сильнішого військового союзу.
Нарешті, спроби заспокоїти Кремль не можуть вплинути на рішучість Росії забезпечити собі антизахідну глобальну владу. Росія вже повністю контролює Білорусь і активно формує власні альянси з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном, які виступають за руйнування демократичного порядку. Росія бомбардує сирійські міста, щоб утримати при владі Башара Асада (диктатора, який використовував хімічну зброю проти цивільного населення). Росія підтримує терористичні організації по всьому світу, включаючи Талібан і Хамас, і може незабаром відправити ракети єменським хуситам.
Припускати, що задоволення вимог Росії вирішить війну або якимось чином деескалює її, є наївним. Безкарність за воєнні злочини Росії в Сирії, Грузії та Україні лише підбадьорила Кремль. Таким чином, питання російської ескалації полягає не в тому, “якщо”, а в тому, “наскільки?”. Наскільки далеко їй буде дозволено зайти, перш ніж демократії згуртують політичну волю, щоб зупинити її? Західна демократія повинна виступити в єдності й рішучості проти зростальної загрози глобальній безпеці, яку представляє Кремль.
Ще є час для найпотужнішого військового альянсу у світі ухвалити історично і політично обґрунтоване рішення нейтралізувати екзистенційну загрозу, яку Росія становить для України. Жертвуючи Україною в інтересах уникнення війни між НАТО і Росією, лише збільшується ймовірність такої війни та інших конфліктів, оскільки Росія зробить висновок, що прославлена стаття 5 НАТО може бути предметом переговорів, якщо можна уникнути ширшої війни.
Запрошення України вступити до НАТО ознаменувало б рішучий крок від політики заспокоєння і повернення до верховенства міжнародного права та захисту прав людини. Рішення надати Україні гарантії безпеки не тільки захистить українську державу за допомогою єдиного засобу, який поки що довів свою ефективність, а й знову утвердить НАТО і західні демократії як ефективних політичних агентів на світовій арені.
Ознайомитися зі списком підписантів можна за посиланням.
Фото: Shutterstock
