Великодні дзвони в Павлодарі

А.Маслій з онукою Марійкою – переможці виставки

Великдень – це дійсно Великий день! Усі ми виносимо з країни дитинства романтичні спогади, котрі усе частіше і частіше навідуються до нас у гості, як щось далеке і неповторне, але близьке і до болю рідне і миле. Тому-то й не дивно, що члени української громади Павлодарського Надіртишшя шанують це свято. Уже починаючи з Вербної неділі, міські газети та електроні засоби масової інформації почали запрошувати павлодарців та гостей обласного центру на святкування Великодня до українців. А напередодні у радіопередачі «Українська родина», яка вже протягом одинадцяти років виходить в ефір на обласному радіо, було розказано про пасхальні звичаї і традиції українців та про секрети випікання пасок, фарбування яєць та виготовлення писанок.

І незважаючи на погоду, яка була в цей святочний день, українці поспішили до своєї церковки на пасхальну літургію, котру провів настоятель місцевого храму отець Іван Мислюк, причастились, освятили паски, крашанки та різні святочні ласощі.

А після цього людські потічки, серед яких здебільшого лунала українська мова, потяглися до культурно-дозвільного центру «Шанирак». Саме там і розгорнулося святкове дійство. У просторому вестибюлі центру розташувалась велична виставка “Великодні композиції». Тут, на суд глядачів і журі, майстрині і різні колективи виставили чудові композиції – на столах, прикрашених вишитими скатерками, серветками, рушниками та іконами, красувалися покриті кольоровим розмаїттям пишні Паски і пасочки різноманітних форм та розмірів. А щодо крашанок та писанок, то тут, як кажуть, розбігалися очі. Своєрідний феєрверк яскравих барв!

Були тут і різноманітні квіти, і гілки, і гірлянди, і віночки та букети. Особливо приваблювала виставка заступника голови української громади Антоніни Маслій, яка виготовила три різновиди пасок, виставила на огляд цілий калейдоскоп крашанок і писанок. Тут красувалися знамениті гуцульські писанки, писанки з Полісся, Поділля, Волині. Не набагато відстали від пані Антоніни і представники молодіжної гілки – Інна Парипса та Олександра Коваль. Саме їх паска була визнана найвеличнішою і зайняла почесне місце у святковому залі. А. Маслій і представниці молодшого покоління посіли, відповідно, перше і друге місця у цій надзвичайній виставці-конкурсі. Почесне третє місце зайняли композиції І. Юшициної та С. Городничої.

Але головні події свята розгорнулися у концертному залі «Шанирака». Тут на передньому плані сцени на яскраво вишитому подільському рушникові була встановлена ікона Божої Матері з Ісусиком на руках. А поруч – паска, крашанки, писанки та три свічки, що символізують Христове Воскресіння. Святкова програма розпочалася з традиційних музичних позивних української громади, естафету яких перейняли святочні дзвони і спів «Ой роде мій красний». У виконанні українського народного хорового колективу під керівництвом Петра Маслія пролунали духовні твори «Христос Воскрес» і «Пренепорочна». Після цього до присутніх з великоднім вітанням звернувся священик Павлодарської Української Церкви отець І. Мислюк. Далі хоровий колектив виконав цілий ряд духовних творів та весняних пісень.

Співає Сюзана

Юна Маша Маслій подарувала глядачам вірш про писанку. З Паскою привітав присутніх і член Ради асамблеї народів Казахстану, голова місцевого українського товариства Михайло Парипса. Він зокрема відзначив, що українська спільнота Павлодару, як і все українство Казахстану, величаво зустрічає Великдень – свято добра і радості. Ця радість пов’язана і з перспективою входження Казахстану в число п’ятдесяти найбільш конкурентноздатних країн світу. А це, в свою чергу, – пов’язано з подальшою розбудовою мови та духовної культури народів Казахстану. Він оприлюднив і святочні вітання, які надійшли з України, Західної діаспори, від доброго приятеля українців Казахстану Івана Буртика з Америки, редакції «УН», українських об’єднань республіки.

Як відомо, з Великоднем приходять радість і веселощі, адже це свято припадає на весняний цикл, коли пробуджується природа і все живе. Тому-то не бракувало на святі веселих пісень та жартів. З цієї нагоди чимало аплодисментів та овацій випало на адресу солістів Анатолія Невмивако та Ірини Соколюк, Рими Юрченко та Людмили Редченко, Галини Саречової і Ольги Захарової. Свій творчий внесок зробили і представниці молодіжної гілки – Саша Коваль і Юля Молчкова. Слід відзначити, що в репертуарі хорового колективу та окремих виконавців від концерту до концерту з’являються нові привабливі твори. Так, цього разу дебютували пісні: “Лебеді, лебеді”, “Тече тиха ріка”, «Рідна мова», «Їхали козаченьки». Чимало творів було виконано на музику О. Каліщука А.Сердюка, з якими павлодарці підтримують творчий зв’язок.

У програмі прозвучали і такі пісні, як «Скіфська царівна» і «Люблю тебе, моя земле», слова до яких написали керівники українських громад Санк-Петербурга – Микола Жигло та Андрій Кирилюк з Кустанаю. Глядачі тепло прийняли і українців з Семипалатинська, які на чолі з головою української громади «Світанок» Михайлом Плахотнюком приїхали на великодні свята до сусідів, та виступ родинного тріо, ветеранів сценічного мистецтва, – Віри, Івана та Артема Марущаків. Не відставали в майстерності і юні семипалатинці – дипломанти фестивалю «Артек – 2005», баяніст Ілля Гурський і солістка Сюзана Іващенко. Голови громад – Михайло Парипса і Михайло Плахотнюк – продемонстрували глядачам великодній звичай цокання крашанками, за що отримали теплі оплески присутніх.

По тому М. Парипса вручив гостям Почесну грамоту Асоціації «Українці Казахстану» та передав для громади українські книги і головну святкову Паску з конкурсними крашанками і писанками. У цей день більше двохсот учасників свята отримали святковий випуск газети «Українські новини».

Святкове дійство активісти Павлодарської громади разом з земляками з Семипалатинська продовжили у світлиці громади, де пригощалися власноручно виготовленими великодніми стравами та демонстрували святочні звичаї своїх регіонів.

М. Парипса і М. Плахотнюк	Співають Марущаки	Семипалатинці в штаб-квартирі Асоціації “Українці в Казахстані”