В нашій пам’яті назавжди

Споконвіків, у часі Різдва, українці вшановують душі рідних, що відійшли у засвіти. В колі нашої світової родини ділимося спогадами про надзвичайних українців, чиї життя були і залишаються прикладом для наступних поколінь.  Тож нехай пам’ять про них буде вічною, з роду в рід.

ЛИСТОПАД 2020

АННА КІСІЛЬ

(19.11.1960 – 16.11.2020)

Анна Кісіль – Друга заступниця Президента Світового Конґресу Українців, Голова Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, відома громадська діячка та меценатка.

Анна Кісіль народилася в Україні, де закінчила Львівський політехнічний інститут за спеціальністю інженер-педагог будівельних дисциплін, а від 1991 р. проживала в Торонто.

Тут вона активно приєдналася до українського громадського життя, ставши однією із засновниць та довголітньою головою Міжнародної Організації Українських Громад “Четверта Хвиля”. З часом Анна Кісіль долучилася до діяльності Конґресу Українців Канади, відділ у Торонто, де довгі роки була членкинею Управи. Від 2008 р. Анна Кісіль віддано працювала в команді СКУ – протягом 2008-2018 рр. як Голова Світової ради культури, а з 2018 р., з обранням Головою  Світової Федерації Українських Жіночих Організацій продовжила свою діяльність як Друга заступниця Президента СКУ.  Її ініціатива, чудові ідеї та велика працьовитість стали невід’ємною частиною діяльності СКУ та інших громадських інституцій. Вона зокрема дала життя міжнародному проєкту СКУ “Монументальна Шевченкіана” та збагатила своїми ідеями  відзначення 50-ліття СКУ і проведення його XI Конґресу.

Анна Кісіль була успішною жінкою-підприємицею, яка зуміла розбудувати бізнес в Канаді і в Україні та вміла шанувати кожного свого працівника. Анну Кісіль також добре знають  як меценатку, яка щедро підтримувала  численні проєкти в Україні та в діаспорі, серед яких спорудження храмів, відбудова історичних споруд, підтримка митців, виставки, видання книг і підручників для українських шкіл діаспори, розбудова українського жіночого руху.

За свою невтомну працю Анна Кісіль нагороджена низкою державних нагород України та найвищою нагородою СКУ – медаллю св. Володимира Великого.

СІЧЕНЬ 2021 

ТАРАС ДУДКО

(6.04.1940 – 3.01.2021)

Тарас Дудко – відомий український громадський діяч в Російській Федерації, голова української громади Москви “Провісник”, колишній провідник складової організації СКУ, Союзу Українців Росії, яку ліквідувала російська влада.

Життя Тараса Дудка було нерозривно пов’язане з розбудовою української громади в Росії та зі збереженням і пропагуванням на її терені українських національних цінностей, зокрема української мови та культури. Будучи знаним доктором медичних наук та академіком, він вболівав за українські інтереси, активно пропагував українську культуру і мистецтво, відстоював українські інтереси та надихав до громадської праці інших. Тарас Дудко неодноразово був учасником Конґресів та Річних загальних зборів СКУ і своїм досвідом долучалися до вироблення його дорожньої карти в захисті інтересів світового українства та нашої духовної Батьківщини України.

За невтомну працю на ниві розбудови українського громадського життя в діаспорі та підтримку  України Тарас Дудко був нагороджений державними відзнаками України, а СКУ нагородив його своєю почесною  грамотою.

ЛЮТИЙ 2021 р.

БОРИСЛАВ БІЛАШ

(9.05.1929 – 25.02.2021)

Д-р Борислав Білаш – відомий український громадський діяч в Канаді, мовознавець та перший голова Світової Координаційної Виховно-Освітньої Ради СКУ.

У 1967 р., під час Першого  Світового Конґресу Вільних Українців,  д-р Борислав Білаш очолив Світову Координаційну Виховно-Освітню Раду СКУ та, сформувавши ініціативну і дієву команду, упродож каденції активно працював у розбудові української освіти на світовому рівні.  Він також був одним із засновників та першим головою Канадської асоціації вчителів української мови та належав до команди ініціаторів двомовної української шкільної програми в державних школах провінції Манітоба, редагував різні педагогічні журнали, написав низку статей та видавав книги і підручники з української мови для  українських шкіл у діаспорі.

Борислав Білаш належав до третього покоління  народжених у Канаді українців, який став одним із провідних українських мовознавців та належав до числа найбільш впливових осіб у розбудові української освіти в Канаді та в діаспорі. Розпочавши свій життєвий шлях як учитель, він займав посаду радника з питань багатокультурності і сучасних мов у Міністерстві культури та багатокультурності Манітоби та був професором Манітобського  університету в Канаді й Українського Вільного Університету в Мюнхені, а також дійсним членом Української Вільної Академії Наук, де  упродовж 1983-1988 рр. був генеральним секретарем.

Д-р Борислав Білаш  нагороджений медаллю Канади та Шевченківською медаллю Конґресу Українців Канади.

КВІТЕНЬ 2021 

ТЕОДОСІЙ БУЙНЯК

(19.11.1927 – 4.04.2021)

Теодосій Буйняк – довголітній громадський діяч у Канаді, член Проводу Організації Українських Націоналістів (бандерівців) у Канаді, колишній керівник Кредитової Спілки «Будучність», магістр економічних наук, бізнесово-фінансових установ.

Теодосій Буйняк народився на Тернопільщині. З юних літ приєднався до Українського Визвольного Руху в рядах Організації Українських Націоналістів та був провідним діячем українських громадських і громадсько-політичних організацій у Канаді.

Поселившись в Канаді після Другої Світової війни, включився у розбудову Спілки Української Молоді в Канаді і був головою її Крайової Управи. Належав до організаторів Ліги Визволення України, а відтак довголітнім головою її Крайової Управи; був одним з ініціаторів спорудження Українського Культурного Центру в Торонто і членом його Дирекції та певний час очолював Світову Конференцію Українських Державницьких Організацій. Належав до кола інiціаторів створення української торгівельної компанії «UBA» i Кредитової Спілки «Будучність». За час його керівництва Кредитівка зайняла своє чільне місце серед передових українських фінансово-банківських установ Північної Америки. На цьому посту всіляко відгукувався на звернення та підтримував діяльність СКУ.

До кінця свого життя був членом Дирекції Кредитівки, видавництва «Гомін України», Дослідного Інституту «Україніка» та членом Крайової Управи Ліги Українців Канади.

ТРАВЕНЬ 2021

БОГДАН ФЕДОРАК

(1933-2021)

Богдан Федорак – відомий український громадський діяч з США, колишній Президент Крайової Управи Українського Конгресового Комітету Америки, колишній член Проводу СКУ на посаді фінансового референта та  Почесний консул України.

Богдан Федорак народився в Україні, а з 1949 р. до кінця життя проживав у США. Після військової служби у збройних силах США навчався в ініверситеті Вейн Стейт на  спеціальності менеджменту, а відтак відтак  здобув професійні успіхи, працюючи в машинобудівельній промисловості.

Громадську діяльність розпочав у розбудові українського молодіжного і студентського руху та діяв у Проводі Союзу Українських Студентських Товариств Америки. Протягом довгих років займав керівні посади у багатьох українських громадських структурах США: очолював Головну Управу Організації Оборони Чотирьох Свобід України, входив до Проводу Українського Конгресового Комітету Америки на рівні штату та національному рівні, був Головою Президії Світового Державницького Фронту, віце-президентом фундації «Воля» в Нью-Йорку, президентом Українського Культурного центру «Уоррен» штату Мічиган та належав до співзасновників

Української Національної Інформаційної Служби у Вашингтоні. Від 1998 до 2008 р., займав посаду фінансового референта СКУ та всіляко долучався до його розбудови.

Брав активну участь в американській політиці місцевого і  федерального рівня, був одним із членів Конгресової комісії США, яка досліджувала Голодомор, та оргкомітету з відзначення річниці Голодомору в Україні. Довгі роки очолював Управу Приятелів Антибольшевицького Блоку Народів та лобіював на світовому рівні прагнення України до волі. Був удостоєний звання Почесного консула України та сприяв розвиткові і зміцненню партнерських зв’язків між представниками уряду й дипломатичного корпусу США і України.

ВЕРЕСЕНЬ 2021 

ОЛЕКСАНДР МАЙСТРЕНКО

(1941 – 2021)

Олександр Майстренко – відомий громадський діяч у Молдові, Голова складової організації СКУ, Товариства української культури в Республіці Молдова, заслужений діяч культури України.

Олександр Майстренко стояв біля витоків відродження українського руху в Республіці Молдова – за його ініціативи та підтримки було проведено багато заходів зі збереження української мови, культури, літератури. Він вів велику працю у питаннях збереження українських національних цінностей, історії та розбудови навчальних закладів з вивчення української мови. Ініціював створення кафедри української мови і літератури в Бельцькому державному університеті та відкриття двох погрудь Тарасові Шевченку – в Бельцях і Кишиневі.

На посту голови Товариства української культури в Республіці Молдова Олександр Майстренко довгий час співпрацював з СКУ, активно підтримував його ініціативи, відгукуючись на порушені актуальні справи.