Українці Канади вшанували пам’ять борців за свободу України

Українська громада Канади та новоприбулі українці віддали шану поколінням воїнів за свободу й незалежність України. Понад двісті людей зібралися на символічній братській могилі героїв у Вінніпезі – “першій в Канаді Могилі січових стрільців”, яку спорудив і освятив у 1936 році майбутній перший Президент СКВУ (Світового Конґресу Вільних Українців, сьогодні СКУ) отець д-р. Василь Кушнір. Молитвою присутні пом’янули всіх полеглих борців, повідомили в Українському католицькому Митрополичому соборі святих Володимира та Ольги. 

“На Зелені свята українська громада зібралася на парафіяльному Цвинтарі всіх святих на символічній братській могилі Героїв, щоб молитовно пом‘янути тих, хто боровся на смерть, захищаючи рідну землю й окропив її своєю кров’ю”, – зазначили священнослужителі. 

Українці принесли портрети нових героїв російсько-української війни. Зокрема, Андрія Сідорченка, який загинув на початку травня на фронті. Фото воїна тримав його син, який з матір’ю Ганною іммігрував до Канади.

“Андрій Сідорченко (1988-2023) мріяв одного дня перебратися до Канади, але відклав ці плани минулого року, аби дати відсіч російському воєнному вторгненню в Україну”, – пояснили організатори акції. 

Учасники заходу пам’яті також згадали канадців, які полягли в боях за Україну: Еміля Антуана Рой, Джозефа Хільдебранда, Григорія Цехмістренка, Кайла Портера та Коула Зеленка.

“На присутніх з портретів … дивилися очі новітніх українських Героїв, які загинули у повномасштабній війні й тепер захищають [Україну] з неба. Дякуємо всім, хто виявив свою солідарність і громадську активність”, – підсумували ініціатори заходу пам’яті. 

Символічно, що у далекому 1936 році, під час освячення могили, отець д-р. Василь Кушнір сказав слова, які відгукуються українцям і сьогодні:    

“На протязі цілої історії людства, народи мали завсігди своїх синів-героїв, які клали своє життя за Батьківщину. I наш український нарід має також своїх героїв, борців за свободу Рідної Землі. Для всіх тих, що лягли в нерівній боротьбі на суші і на морі, у воздусі і на землі, для всіх тих, які стояли на сторожі святощів наших престолів і родин, ми відслонюємо отею стрілецьку могилу. Всі ці упавші наші герої зірвались до високого лету, щоб нести свойому народові так бажану від століть волю. Нічого не могло здержати їх могутнього та геройського лету. Пам’ять на недавну неволю, в якій століттями томився наш нарід кріпила їх сила. Нам усміхнулася була надія, що наш нарід стане вільним побіч інших державних народів. Та надія, мов той метеор лиш заблисла перед нашими очима, а наш нарід потонув у ще гіршій неволі”.

“Саме у найвищому лету підстрілено нашому хороброму стрілецтву крила, а дикі орди ворогів кинулися з усіх сторін, поділитися так сугою добичею. Ми впали в бою, однак не пропали, бо впасти в нерівній боротьбі може кожний, але пропасти може лиш нікчемний могила. Оця могила в честь поляглих борців нехай буде для нас школою трудящих поколінь, школою віри, любові Всевишнього Творця і свого народу, школою самопосвяти щоб та хоч би найбільших жертв, жаркого вогню, яким палали серця наших лицарських борців в обличчі їх геройської смерті на полі слави. Наш шлях ясний. З нього не сміємо зійти ні на хвилину. Рознятий хрест, могили полеглих наших борців, їх похилі хрести березові, посіяні кости і кров пролята за Україну”.

Сьогодні минуло 87 років від промови сл. п. о. др. Кушніра, проте його слова начебто сказані про сьогодення. Вічная пам’ять усім борцям за волю України та її захисникам!