Українці в Британії. Хто вони та звідки?

Хто був першим українцем на Британських островах і скільки українців там зараз? Перші українські громади до Першої світової війни

Якщо говорити про українців у Сполученому Королівстві, то достеменно ніхто не знає двох речей: коли вони вперше з’явились на Британських островах, і скільки їх там зараз живе. Цілком можливо, що першою українською британкою була донька київського князя Ярослава Мудрого Агата, яка прибула на Туманний Альбіон разом зі своїм чоловіком Едуардом Вигнанцем у середині XI століття.

Що стосується кількості українців, які зараз проживають у Сполученому Королівстві, то за неофіційною оцінкою на середину 2000-х років, українське громадянство мали або вважали себе українцями понад 100 000 осіб. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Сполучене Королівство запровадило спеціальні схеми для українських біженців, видавши заявникам 142,5 тис. віз станом на 28 червня 2022 року. На той час до Британії прибуло 86,6 тис. тримачів віз.

Перші британські громади етнічних українців утворилися наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття з емігрантів, які прямували до Північної Америки, але з тих чи інших причин туди не потрапили. Деяким з них просто не вистачило грошей, аби продовжити подорож. Інші змінили свою думку, дійшовши висновку, що розвинена британська промисловість нічим не гірша за канадське ще не розвинене сільське господарство. Перша така значна група складалася з мігрантів із західної України, переважно з австрійських коронних земель Галіція (нині Галичина), які осіли в Манчестері та до 1912 року сягнули чисельності приблизно 500 осіб. Проте більшість із них або переселилися до Північної Америки, або повернулися до Галичини ще до того, як в Європі в 1914 році вибухнула Перша світова війна.

Українці в Британії під час та між двома світовими війнами

Під час Першої світової війни багато українців тимчасово перебували у Великій Британії у складі збройних сил Канади. Майже всі вони походили з Наддніпрянщини, а галичан, як австрійських громадян, вважали ворогами й інтернували до канадських таборів.

Одним із найвідоміших канадських українських воїнів того часу є Пилип Коновал із подільського села Кутківці – єдиний український кавалер Хреста Вікторії – найвищої та найпочеснішої нагороди Сполученого Королівства.

Після Першої світової війни українська громада Манчестера залишилася малочисельною – близько 150 осіб включно з народженими в Англії дітьми довоєнних іммігрантів. Шматки роздертого українського рушника прибилися до Лондона, де перебували члени дипломатичних представництв УНР та ЗНУР. Після розпуску місії УНР два її члени – Маріян Меленевський і Микола Горбенко – продовжували жити й працювати в Лондоні. Серед інших українців, які проживали там у міжвоєнний період, були Володимир Коростовець, представник гетьмана Павла Скоропадського, Володимир Кисілевський, керівник Українського Бюро (заснованого в березні 1931 року Яковом Макогоном, заможним українцем зі США), Данило Скоропадський, син гетьмана Павла Скоропадського, а також представники Організації українських націоналістів (ОУН) Євген Ляхович та Степан Давидович.

Друга світова війна привела до Сполученого Королівства більше українців, зокрема діючих або колишніх військовослужбовців різних збройних сил, які брали участь у війні. Були також переміщені особи та біженці, але, знову ж таки, більшість цих українських новоприбульців були у складі канадських сил. 7 січня 1943 року в Манчестері 37 із цих військових заснували Союз Українських Канадійських Вояків. До кінця війни союз налічував 1500 активних членів, і ще 3000 імен було занесено до адресного списку.

У Британії також перебувало близько 1000 українців з довоєнної Польщі, які приїхали до Сполученого Королівства і стали вояками польських збройних сил під британським командуванням.

Союз українців у Великій Британії

Українсько-канадські та польські воїни стали ядром Союзу українців у Великій Британії (СУБ) – найбільшої організації української громади в Британії, до складу якої входять етнічні українці та друзі України, які проживають у Сполученому Королівстві. СУБ було засновано на установчому з’їзді, що відбувся 19-20 січня 1946 р. в Единбурзі після кількох місяців підготовки. Тоді до союзу приєдналися представники ОУН та УПА, гетьманці та петлюрівці. У 1947-48 рр. СУБ значно поповнився після прибуття до країни українців із числа Європейських добровільних працівників (переміщених осіб з Німеччини та Австрії, запрошених британським урядом для роботи у Великій Британії в галузях, де бракувало робочої сили) і колишніх вояків дивізії «Галичина». До 1949 р. кількість членів СУБ сягнула близько 23 600, хоча близько 4000 емігрували до інших країн, покинули організацію або стали неактивними іншим чином.

Але, як кажуть, «де два українці, там три гетьмани». У 1949 р. стався розкол союзу: бандерівська ОУН та гетьманці узурпували провід СУБ і спровокували 750 членів мельниківської ОУН вийти з СУБ і створити альтернативну організацію – Об’єднання українців у Великій Британії.

У першій половині 1950-х років загальна кількість активних членів СУБ значно скоротилася. Близько 2000 членів емігрували до інших країн. Багато інших переїхало з повоєнних таборів і гуртожитків до приватних помешкань у малих і великих містах Британії, таким чином втративши зв’язок із СУБ. Як наслідок, до кінця 1955 року в асоціації залишилося лише близько 8500 активних членів, і їхня кількість продовжувала зменшуватися.

У 2011 році СУБ змінила свій статут, дозволивши неукраїнцям вступати до неї як асоційовані члени без права голосу. Станом на початок 2018 року організація налічувала близько 1500 дійсних і близько 350 асоційованих членів. Її вебсайт називає СУБ «найбільшим репрезентативним органом українців та осіб українського походження у Сполученому Королівстві. Він існує для розвитку, промоції та підтримки інтересів української громади у Сполученому Королівстві». Колективними членами СУБ є Організація українських жінок у Великій Британії (утворена 1948 р.), Спілка українських вчителів у Великій Британії (утворена 1955 р.), репрезентативний танцювальний гурт СУБ «Орлик» (заснований 1949 р.).

СУБ є членом Світового Конґресу Українців (СКУ) та Європейського Конґресу Українців (EKY), і протягом багатьох років співпрацює з різними організаціями в Україні, включно з урядовими та науковими установами.

Після Другої світової війни: розвиток інфраструктури української громади

Після Другої світової війни, між 1946 і 1950 роками, до Сполученого Королівства прибули від 33 000 до 35 000 українців. Серед них були переведені з Італії військові зі складу Другого Польського корпусу та колишні вояки дивізії «Галичина», а також українці, завербовані в таборах для переміщених осіб за програмою Європейських добровільних робітників.

На початку 1960-х років українське населення у Сполученому Кородівстві становило приблизно 30 тис. Українська громада створила розгалужену інфраструктуру включно з мережею українських шкіл, церков, клубів і будинків для людей похилого віку, а також хорові та танцювальні колективи. Було створено Спілку української молоді у Великій Британії та Українську скавтську організацію «Пласт» у Великій Британії з офісами в Лондоні та Манчестері.

Згадує Оксана Паращак, яка була головою Пласту-ВБ у 1977-1990 роках:

«Для мене особисто Пласт був надзвичайно важливою частиною життя, це просто моя друга родина. А для дітей це завжди була можливість познайомитися з пластунами з різних країв та з іншими скаутами. На початку у нас було сім станиць, тепер залишилось тільки дві – в Лондоні і в Манчестері. Основною проблемою було те, що багато хто з українців одружувалися з чужинцями. Відповідно, їхні діти частіше говорили англійською мовою: вона набагато легша граматично, аніж українська. А діти, та й люди загалом, природньо тягнуться до легшого. Для нас мова є найбільшою проблемою і нам дуже перешкоджає в роботі. Тепер, правда є новоприбулі з України, їхні діти говорять українською. Так що є надія».

Розпад Радянського Союзу і незалежна Україна: нова хвиля іммігрантів

Коли Радянський Союз трохи підняв залізну завісу в другій половині 1980-х років, до Сполученого Королівства почало приїжджати більше українців, як-от науковці, які отримали гранти від британських університетів. У 1991 році, коли Україна відновила свою незалежність і українцям стало набагато простіше покидати країну, економічні труднощі спровокували нову хвилю міграції до різних частин світу, зокрема й до Британії. Від 1991 до 2015 року британське громадянство отримали майже 13 900 українців.

Більшість українців, які приїхали до Сполученого Королівства з середини 1980-х років, були відносно молодими людьми працездатного віку. Станом на 2007 рік, за оцінками, 70% з них живе в Лондоні. Українці, які легально проживають у Сполученому Королівстві з дозволом на роботу, працюють на посадах найрізноманітніших професій, від науковців, менеджерів чи висококваліфікованих робітників до некваліфікованої робочої сили. Ті, хто не мають дозволу на роботу, як правило, влаштовуються на некваліфіковану або напівкваліфіковану роботу в таких секторах, як сільське господарство, харчова промисловість, будівництво, громадське харчування та хатня робота.

Порівняно з післявоєнними іммігрантами до Сполученого Королівства, відносно невелика частина українців цієї нової хвилі залучилася до діяльності формальних українських громадських організацій. Вони надають перевагу взаємодії з іншими українцями через неформальні мережі – здебільшого на основі нових соціальних мережах та інтернету.

Повномасштабна війна росії проти України: біженці

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року Сполучене Королівство запровадило схему сімейних віз для українців, які мають у Британії близьких або дальніх родичів.

Цей формат відповіді на кризу був підданий критиці, і уряд запустив програму «Домівки для України», яка давала змогу оселитися у Сполученому Королівстві тим, хто не має там родичів. Британці можуть визначати окрему особу чи сім’ю для проживання разом з ними без орендної плати протягом щонайменше шести місяців. Біженці, які прибули за цією схемою, можуть три роки жити і працювати у Сполученому Королівстві та мати доступ до медичної допомоги, соціального забезпечення та системи шкільної освіти.

Станом на 28 червня британський уряд надав візи 142 500 українцям із 161 500 заявників, і станом на 27 червня до Сполученого Королівства прибуло 86 600 тримачів віз.

Використані джерела: Інтернет-енциклопедія «Українці в Сполученому Королівстві»; Історична правда; Бі-Бі-Сі

Статтю підготовлено в рамках спеціального проєкту СКУ «Українські громади: факти та особистості». Попередня публікація:

• Для успіху українцям були потрібні лише земля і воля. Доведено Канадою