Українська Асоціація в ПАР вшанувала борців за свободу в Південній Африці та в Україні в День прав людини, який південноафриканці відзначають 21 березня, в рамках місяця прав людини.
“Місяць прав людини – це нагода згадати та вшанувати тих, хто боровся і бореться за свободу та демократію. Ми пригадуємо мужніх чоловіків і жінок, які виходили на демонстрації за повне скасування законів про перепустки в Шарпевілі та Ланга 21 березня 1960 року. Різанина в Шарпевілі та марш Ланга викрили жорстокість апартеїду для всього світу та об’єднали непохитну рішучість нашого народу до свободи. Це змусило міжнародне співтовариство чинити тиск на уряд апартеїду змінити свою репресивну та нелюдську політику, – йдеться в публікації Української Асоціації в ПАР. – Масове вбивство людей в Ірпені, Бучі та Маріуполі є закликом до міжнародної спільноти, в тому числі до південноафриканців, чинити тиск на Росію, щоб вона припинила вторгнення, і до міжнародних інституцій, щоб справедливо притягнути Росію до відповідальності за понад 68 000 задокументованих військових злочинів. Сьогодні ми вшановуємо борців за свободу Південної Африки та України, ми закликаємо до більшої солідарності, щоб права людини стали реальністю для всіх”.
21 березня 1960 року в південноафриканському містечку Шарпевілі поліція розстріляла демонстрантів, що почали кампанію цивільної непокори в знак протесту проти вимоги влади постійно мати при собі перепустку. Близько 60 чоловік були вбиті, понад 180 одержали поранення. Багато з них були розстріляні в спину, коли вони намагалися втекти.
З 1994 року 21 березня в Південній Африці почали відзначати День прав людини, ЮНЕСКО відзначає цю дату, як щорічний Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації в пам’ять про цей злочин.
Раніше, до роковин повномасштабної війни росії проти України, Українська Асоціація в ПАР підготувала символічну виставу.
«Ми виступаємо за свободу» – це спільна робота Фонду спадщини Десмонда та Лії Туту, Української Асоціації в ПАР та Resilient Ukraine.
Цей сучасний танцювальний спектакль, створений українським хореографом Катериною Альошиною, є простором для живого діалогу між танцюристами та глядачами про схожість боротьби за свободу українців і південноафриканців. За допомогою цифрових технологій аудиторія робить вибір, який визначає результат мистецької розмови. У творі також досліджується гуманітарна криза та вплив війни на жінок і дітей, а також те, як солідарність може привести до безпечнішого світу для всіх.
