Тімоті Снайдер: Реальність України

Тімоті Снайдер, американський історик, фахівець з історії Центральної та Східної Європи, Радянського союзу, а також Голокосту, професор історії Єльського університету.

Джерело: Снайдер на Substack

Сьогодні політичний розподіл – це протистояння між реальністю та нереальністю. Ті, хто прагне панувати, стирають людський досвід і викривляють пам’ять, роблячи співпрацю та дружбу смішними й неможливими. Ми більше не носії істин, а самотні вузли в мережі влади.

Україна чинить опір війні нереальності. Для Путіна головною метою вторгнення є заперечення самої України: немає ані держави, ані нації. Україна – це просто помилка, яку можна виправити за допомогою насильства і пропаганди. Тому країну треба окупувати, дітей – перевчити, а всіх, хто політично активний – знищити.

Російські брехні, адресовані іноземцям, знову повертаються до основної тези про неіснування. Українці хочуть бути росіянами – бо вони нібито не існують. Український уряд нелегітимний – бо немає нації, яка могла б його обрати. Ми будемо називати українців та їхній уряд “нацистами” – не через реальність, а щоб виправдати їхнє знищення. І якщо Україна реальна, ми будемо стверджувати, що вона є частиною змови.

Твердження, що Росія нібито була змушена вдертися в Україну через НАТО, зводиться до ідеї, що Україна не існує. За цією логікою, лише НАТО має право діяти, лише НАТО може ухвалювати рішення. Відповідно, Росія вільна від відповідальності за свої дії, а Україна виступає лише пішаком. У такому наративі проблема нібито полягає в безперервному “розширенні” НАТО. Однак це не відповідає дійсності. НАТО не було важливим питанням в українській політиці до 2014 року, і Україна не могла вступити в Альянс через військові угоди з Росією, які це забороняли. Проте, після російського вторгнення у 2014 році, українці, цілком обґрунтовано, вирішили, що вступ до НАТО може бути необхідним кроком.

Володимир Путін не надає жодних підстав для того, щоб вірити, що він боїться вторгнення НАТО. Якби російські лідери дійсно побоювалися такої загрози, то останнім, що вони б зробили, стало б повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році. Це фактично означає втрату більшості їхньої армії на території країни, яка не є членом НАТО. Якби Росія боялася вторгнення Альянсу, вона б не створювала ситуацію, за якої Фінляндія та Швеція вступили в НАТО. Окупація України призвела до того, що Росія отримала новий, довгий кордон з НАТО – кордон із Фінляндією. Однак оскільки Росія не боїться вторгнення НАТО, їй не потрібно серйозно охороняти цей кордон, і вона цього не робить. Вона кидає всі свої сили на Україну, бо має свої власні мотиви для цього.

Чи пам’ятаєте ви, що Росія вдерлася в Україну у 2014 році? Це вторгнення стало великою перемогою нереальності. Дуже проста подія – вторгнення однієї країни в іншу – була продемонстрована через соціальні мережі. У рамках початкового акту політики нереальності росіяни націлилися на вразливі місця західних країн, подаючи повідомлення, які відповідали їхнім попереднім переконанням, демобілізуючи їх або навіть схиляючи на бік Росії. Праворадикалам говорили, що Україна – частина єврейської змови. Ліворадикалам говорили, що українці – нацисти. Усі ці версії були різними способами казати, що України не існує. І всім повторювали, що в України немає історії, культури, мови тощо.

Читати далі.