9 листопада Світовий Конґрес Українців (СКУ) приєднується до України та українців усього світу у відзначенні Дня української мови та писемності.
“9 листопада є особливим днем для кожного українця. Цей день нагадує нам про те, що наша рідна мова є нашим унікальним національним скарбом. Це – одна з найкрасивіших мов світу, яка єднає українців де б вони не жили. Сьогоднішнє свято також нагадує нам і про стародавнє коріння нашої мови та її визначальну роль у становленні українського народу”, – заявив Павло Ґрод, Президент СКУ.
Після століть гноблення спочатку під російським, а згодом – під радянським пануванням, українська мова нарешті здобула належний державний статус після відновлення Україною незалежності у 1991 році. Відтоді український парламент впровадив законодавство, спрямоване на зміцнення позицій української мови у публічному просторі з одночасним захистом мовних прав національних меншин в Україні. Ці заходи здобули широку народну підтримку.
Від початку неспровокованого повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, українська мова укотре потрапила під прямий удар. На окупованих українських територіях російські загарбники масово вилучають з бібліотек, шкіл і навіть з приватних осель українськомовні книги та знищують їх. За вживання української мови українців переслідують та катують. Російська державна пропаганда стверджує, що українська – це “вигадана”, “штучна” мова, “діалект російської мови”.
“Як це вже мало місце раніше в історії, російський агресор знову прагне знищити українську ідентичність шляхом знищення української мови, яка завжди у серці нашої нації. Сьогодні ми вкотре маємо стати на захист рідної мови. Українська мова – це щось більше, ніж просто засіб комунікації. Це також і символ – символ того, ким ми є як народ, і символ нашого опору російській тиранії та агресії”, – додав Павло Ґрод.
У цей день СКУ закликає українські громади всього світу посилити зусилля з вивчення та промоції української мови. Ми також закликаємо наші громади використовувати свої мовні навички з максимальною користю, комунікуючи як зі своїми урядами, так і з українськими біженцями у своїх країнах, щоб забезпечити захист їх мовних, культурних прав та повсякденних потреб.
