Садоха: Як російська церква “наводить мости” у Португалії

Павло Садоха, Віцепрезидент Світового Конґресу Українців (СКУ) в Південній Європі та Голова Спілки українців Португалії (СУП).

Португалія – країна з глибокими католицькими традиціями, що має один із найвідоміших у світі паломницьких центрів – місто Фатіму. Саме там у 1917 році, за свідченнями, Діва Марія явилася трьом дітям-пастушкам, попередивши про майбутні випробування для людства, серед них – загрозу з боку Російської імперії. Дотепер вважалось, що пророцтво стосувалося більшовицького перевороту 1917 року й поширення комунізму по всьому світу. Але, як бачимо, загроза виявилась значно довготривалішою й масштабнішою. 

Російська православна церква (далі – РПЦ) з’явилася в Португалії ще в міжвоєнний період у XX столітті. Тоді так звана “Денікінська церква” – частина РПЦ, що існувала під час громадянської війни, а згодом функціонувала за кордоном після поразки денікінців – побудувала храм у Фатімі. Церкву присвятили Казанській іконі Божої Матері. Засновники храму прагнули відокремити себе від радянської Росії, розуміючи пророцтво Божої Матері як заклик зберегти життя росіян. 

Згодом у церкві зʼявилася Казанська ікона Божої Матері, яку під час Другої світової війни викрали нацисти. У 2004 році, за ініціативою РПЦ, образ урочисто повернули в Москву. Росіяни запропонували, щоб передача відбулася за участі російського патріарха й Папи Римського – як жест примирення. Відтоді діалог між Ватиканом і Москвою триває безперервно.

Фатіма, пророцтво та історія з іконою стали для Росії ще одним містком, через який вона підтримує зв’язок із католицьким світом, намагаючись через пропаганду впливати на нього.

“У всьому винні українські греко-католики”

Першій прояви російської пропаганди зʼявилися ще у 2008 році. Тодішній патріархат Лісабона організував мирну ходу для релігійних мігрантів. Українці також долучилися, але православний священник Московського патріархату Соколов, який зараз перебуває в Будапешті, заявив, що ми не можемо нести “нацистські прапори”, маючи на увазі жовто-блакитний стяг України. Після цього я негайно подав заяву до патріархату, але не отримав жодної реакції, що було великим розчаруванням.

Не враховуючи інцидент у 2008 році, українська громада в Португалії не втручалася у співпрацю між РПЦ і католицькою церквою, вважаючи це їхнім правом на взаємодію. Однак після Революції Гідності у 2014 ситуація змінилася. 

У 2016 році до Португалії прибув єпископ Іларіон, один із провідних діячів УПЦ Московського патріархату. Він мав на меті розширити парафії РПЦ не лише в Португалії, а й у католицьких країнах, таких як Бразилія та країни Африки, де католицька церква має значний вплив.

Під час інтерв’ю на католицькому радіо “Ренесанс” Іларіон заявив, що війна в Україні нібито є “провиною українських греко-католиків”. Це обурило українську громаду. Ми написали спростування і домоглися, щоб у тій самій програмі українські греко-католицькі священники мали можливість викласти свою позицію та спростувати неправдиву інформацію.

Відтоді громада почала активно протестувати під будівлею РПЦ в Лісабоні, доводячи, що російська церква є радше політичною сектою, яка підтримує політику Путіна, ніж релігійною організацією.

За час наших спостережень за РПЦ у Португалії ми помітили, що кількість її парафій збільшується, хоча значного припливу російських мігрантів не було. Натомість спостерігався приплив українських мігрантів. 

У соцмережах РПЦ активно підтримувала російську пропаганду, а також брала участь в таких заходах як “Безсмертний полк”. Ми неодноразово зверталися до Конференції єпископів Португалії – організації, що об’єднує католицьких єпископів країни, координує діяльність церкви та представляє її інтереси на національному і міжнародному рівнях – із закликом звернути увагу на те, що РПЦ поширює пропаганду проти України. 

Але домогтися будь-яких заборон було складно, адже тоді УПЦ МП в Україні ще не була визнана організацією, повʼязаною з Росією. 

Російська пропаганда також спрямовувала свої зусилля проти нас, української громади, звинувачуючи, серед іншого, у нацизмі. Наприклад, використовувала інформацію про те, що я свого часу працював помічником народного депутата Юрія Сиротюка від партії “Свобода”, хоча я не був її членом. Ці факти пропагандисти перекручували, щоб дискредитувати нас та нашу діяльність.

Дотепер єпископи Московського патріархату продовжують приїжджати до Португалії та працювати з українськими переселенцями, організовуючи безплатні школи й садочки. Ми закликаємо українців не відвідувати РПЦ, адже вона є частиною системи, яка знищує нас як націю. На жаль, ці заклики часто залишаються безрезультатними.

Судові справи проти громади й пропаганда для дітей

Закон про заборону на території України діяльності релігійних організацій, пов’язаних з Росією, який президент Зеленський підписав 24 серпня 2024 року, став для нас значною підтримкою. Цей документ дає юридичне підґрунтя нашим аргументам. Однак католицька церква Португалії досі не вважає його вагомим аргументом, апелюючи до свободи віросповідання.

Водночас ми отримуємо сигнали від наших греко-католицьких священників, що католицька церква Португалії просить їх уникати участі в політичних заходах, організованих нашою спілкою, і не робити політичних заяв.

Католицька церква в Португалії неодноразово організовувала заходи, на які запрошувала й українських священників, і російських – у намаганні публічно продемонструвати діалог між двома церквами в країні. Однак ми вважаємо, що такі наміри є ілюзорними й не можуть існувати в реальності.

Наразі росіяни в Португалії уникають відкритих заяв проти України, розуміючи, що це викликало б суспільний осуд. Однак їхня діяльність не припиняється – вони працюють з українськими дітьми та переселенцями, що, на мою думку, є “роботою на майбутнє”. 

Попри все, наші зусилля таки дають плоди. Ми бачимо, що католицька частина суспільства в цілому не підтримує Росію. Як член партії, що зараз формує уряд Португалії, я маю змогу аналізувати суспільні настрої. Наші публічні заяви, висвітлені в медіа, отримали значну підтримку, і я не бачив жодних заперечень або негативної реакції.

Однак РПЦ не зупиняється. У лютому 2022 року, одразу після початку великої війни, один священник із півдня Португалії опублікував заяву патріарха Кирила, яка фактично виправдовувала російську агресію. Я написав пост, у якому закликав українців не відвідувати цю церкву, оскільки вона підтримує ворога, що вбиває наш народ.  

У відповідь ця організація подала на мене до суду, звинувативши у розпалюванні релігійної ворожнечі. Ця справа не мала жодних наслідків, але подібні спроби трапляються.

Російська церква уникає коментарів, але загалом наші дії знаходять підтримку в португальському суспільстві. Ми виграли кілька судових справ, і завдяки нашому втручанню вдалося скасувати деякі заходи, наприклад, спроби організувати зустрічі українських і російських дітей із білими прапорцями.  

Ні українцям у російській церкві

Пропаганда Росії через церкву під час повномасштабної війни (і не тільки) є особливо небезпечною, адже релігія використовується як інструмент впливу, маскуючи агресивну політику під виглядом духовності. Це дозволяє просувати проросійські наративи, маніпулювати свідомістю вразливих груп, зокрема переселенців, та послаблювати підтримку України за кордоном. У таких умовах церква стає не релігійною спільнотою, а інструментом гібридної війни.

Українська громада має протистояти таким спробам – не тільки в Португалії, але й по всьому світу. 

Втім, залучення українців до цих кампаній – це тривалий процес. СУП працює з 2003 року, і авторитет нашої організації зростає поступово. Українці, які приїхали після 24 лютого, на жаль, менш активно долучаються до діяльності проти російського впливу, але ми бачимо позитивні зміни. 

Наші заяви знаходять відгук в уряді, парламенті та серед політиків. Але найголовніше – аби їх чули самі українці, якими росіяни намагаються маніпулювати. 

Спілка українців Португалії – неприбуткова асоціація українських іммігрантів, створена на добровільних засадах у червні 2003 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції Португалії. СУП є дійсним членом СКУ. 

Основною метою організації є захист прав та інтересів українців та їх нащадків, які проживають або перебувають на території Португалії. СУП працює відповідно до свого статуту, португальських законів і Міжнародної декларації прав людини.

У складі СУП функціонують 15 осередків по всій Португалії, серед них – на острові Мадейра – а також 8 українських суботніх шкіл. Павло Садоха очолює організацію з 2011 року.