Ростислав Сукенник про співпрацю з Unite With Ukraine СКУ та допомогу ЗСУ

Ростислав Сукенник, голова Об’єднання Українських Організацій у Німеччині.

З початком повномасштабної війни Росії проти України життя та діяльність нашої громади кардинально змінилися. Раніше ми були зосереджені на представництві інтересів українців у Німеччині: організовували культурні події, підтримували українські школи, допомагали інтегруватися тим, хто вже давно переїхав. Але війна змусила нас змінити фокус. Ми одразу зрозуміли, що маємо допомагати Україні та тим, хто постраждав від російської агресії.

Спочатку наша діяльність була хаотичною. Ми збирали й відправляли все, що могли: продукти харчування, одяг, медикаменти. У перші місяці війни це здавалося найбільш потрібним. Але незабаром стало зрозуміло, що забезпечити всіх і одразу неможливо. Тому ми вирішили зосередитися на конкретному напрямку, де могли бути найбільш корисними. Так виникла ідея допомагати меблями.

Пандемія COVID-19 залишила після себе безліч змін. Компанії скорочували офісні площі, закривалися або переїжджали, і їм більше не були потрібні меблі. Вони почали роздавати столи, стільці, шафи, навіть кухонне обладнання. Спершу ми отримали партію офісних столів – 90 штук. Це було ніби пробою: чи є на них попит в Україні? Виявилося, що є. До нас зверталися школи, лікарні, організації, які приймали переселенців, а також військові. Їм потрібні були найпростіші речі, які могли створити хоча б мінімальний комфорт.

Паралельно ми почали отримувати великі партії медичного обладнання. Лікарні в Німеччині часто списують засоби, які ще можна використовувати. Ми отримували все – від колісних крісел до операційних ламп. Співпраця з іншими українськими організаціями лише розширила наші можливості.

Особливо важливим став контакт з ініціативою Unite With Ukraine Світового Конґресу Українців. Після зустрічі на Конгресі СКУ в Бухаресті ми об’єднали зусилля, щоб забезпечити меблями військові центри, шпиталі, навчальні заклади. Завдяки спільним діям нам вдалося значно покращити умови в багатьох установах, де працюють медики й захисники.

Найбільший виклик – логістика. У перші місяці ми відправляли допомогу через Одесу, Київ, Черкаси, Івано-Франківськ. Сьогодні користуємося маршрутами через Польщу. Це дозволяє швидше і безпечніше доставляти необхідне.

Співпраця з СКУ стала не лише практичним вирішенням нагальних потреб, а й важливим символом єдності та підтримки на міжнародному рівні. Вона дозволила не тільки швидко реагувати на потреби, а й забезпечити системну допомогу тим, хто її найбільше потребує, що зміцнило впевненість у нашій спільній меті та сприяло розвитку нових ініціатив для подальшої підтримки України.

Ця робота не була б можливою без підтримки волонтерів. Ми – невелика команда людей, які мають основну роботу, але у вільний час організовують доставку, сортування і пакування. Багато хто з нас сприймає це як місію. Ми знаємо, що навіть маленька допомога може змінити ситуацію. Зручний матрац для військового чи стіл для переселенців – це не просто меблі. Це жест підтримки, який нагадує людям, що про них пам’ятають.

Ми також розуміємо, що на третьому році війни підтримка з боку міжнародної спільноти поступово зменшується. Люди втомлюються, новини про Україну стають менш помітними. Це велика проблема, адже боротьба триває, і допомога потрі бна, як ніколи. Ми постійно шукаємо способи привернути увагу: розповідаємо історії, організовуємо зустрічі, пояснюємо, чому допомога Україні важлива не лише для нас, а й для всього світу. Україна – це форпост демократії, і наш успіх стане успіхом усієї Європи.

Що допомагає не зупинятися? Напевно, пам’ять про тих, хто в минулому переживав набагато складніші випробування. Ми живемо в умовах комфорту, але знаємо, що в Україні цього комфорту зараз немає. Тому докладаємо всіх зусиль, щоб наблизити день перемоги над російською агресією.