Ростислав Сукенник про політичну кризу в Німеччині

6 листопада в Німеччині розпалася урядова коаліція: канцлер Олаф Шольц звільнив міністра фінансів Крістіана Лінднера, лідера Вільної демократичної партії (ВДП). Це позбавило коаліцію більшості в Бундестазі, пише Spiegel.

Три німецькі партії – Соціал-демократична партія Німеччини (СДНП), “ВДП” та “Союз 90/Зелені” – утворили парламентську коаліцію в грудні 2021 року. Однак конфлікт між Шольцом і Лінднером через бюджет на 2025 рік призвів до відставки всіх міністрів від ВДП.

Тепер Шольц планує просити вотум довіри в січні 2025 року, щоб дострокові вибори пройшли до кінця березня. Опозиційний альянс Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС) наполягає на ще швидших виборах. 

Ростислав Сукенник, голова Об’єднання Українських Організацій у Німеччині, аналізує політичну кризу в Німеччини та її наслідки для України. Далі – пряма мова. 

Одночасно з виборами президента США в Німеччині загострюється політична ситуація: коаліція Олафа Шольца розпалася, і його уряд залишився в меншості. Це не стало повною несподіванкою – розпад коаліції прогнозували вже тривалий час. Наразі опозиційні партії посилюють тиск, вимагаючи дострокових виборів, хоча за планом вони мали відбутися у вересні 2025 року. Якщо уряд Шольца не отримає підтримки, нові вибори можуть відбутися вже навесні наступного року.

Для України ця невизначеність у Німеччині має особливе значення. Підтримка з боку Німеччини є однією з ключових у боротьбі проти російської агресії, і уряд Шольца став другим за обсягом допомоги Україні після США. Політики запевняють, що курс підтримки України залишатиметься стабільним, однак політична нестабільність у Німеччині може вплинути на ці зобов’язання, посиливши занепокоєння щодо майбутнього німецької допомоги.

Ситуація ускладнюється й тим, що зі зміною влади у США та обранням Дональда Трампа змінюється підхід Вашингтона до європейської безпеки. Зокрема, новий президент США наполягає, щоб Європа взяла на себе більшу відповідальність за колективну оборону. Це підвищує очікування, що європейські країни, зокрема Німеччина, активніше підтримуватимуть Україну, адже залежність від американської допомоги тепер менш надійна. У ЄС щодо цього панує скептицизм, хоча є надії, що нові обставини підштовхнуть Європу до рішучіших дій і збільшення допомоги Україні.

Канцлер Шольц нещодавно заявив, що поставить питання про довіру до свого уряду у січні. У разі недовіри це призведе до нових виборів через 60 днів, тобто приблизно в середині березня. Таке рішення пов’язане із запланованими на початок березня місцевими виборами у Гамбурзі, які можуть ще більше зміцнити позиції опозиції, зокрема Християнсько-демократичного союзу (CDU), що наразі активно виступає проти чинного уряду.

Для України важливо, щоб підтримка залишалася позапартійною темою і не перетворилася на об’єкт передвиборчої боротьби. Підтримка України має бути частиною програм усіх демократичних сил, незалежно від політичних уподобань. Однак існують ризики, адже частина політичних партій Німеччини – як ліві, так і ультраправі – мають прихильників проросійських позицій, що може поставити під загрозу стабільність цієї підтримки.

Ще одним важливим викликом для Німеччини та Європи загалом є зростання кількості вимушених біженців з України. У разі значного збільшення потоку шукачів притулку ця проблема може стати предметом політичних дебатів і поглибити внутрішні суперечки, відвертаючи увагу від питань підтримки України. Така ситуація може ускладнити забезпечення єдності Європи в цьому питанні й вплинути на стабільність як Німеччини, так і всього ЄС.