Росіяни розграбовують провідний металургійний комбінат Маріуполя

Президент Росії Володимир Путін передав контроль над Маріупольським металургійним комбінатом імені Ілліча людям, пов’язаним із лідером Чечні Рамзаном Кадировим, для розграбування, повідомляє The Wall Street Journal.

“Кадиров та його соратники вивозять і продають сучасне металургійне обладнання, відправляють металобрухт до Росії для автовиробників, які постраждали від санкцій, та постачають промислові гази для російської космічної програми”, – пише видання. 

Розграбування комбінату набирає обертів. Вантажівки з прокатною продукцією часто виїжджають із заводу в напрямку Росії. Окупанти вже демонтували та відправили до РФ виробничу лінію вартістю $220 млн, встановлену незадовго до початку війни. У вересні 2022 року московська торгова компанія вивезла сталеву продукцію на суму $380 тис. 

“Згодом інші російські компанії регулярно продавали вугілля та іншу продукцію, що залишилася на заводі. У січні 2023 року партію металовиробів на $50 тис. експортували до Узбекистану”, – пишуть журналісти. 

Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча був одним із найбільших підприємств Приазов’я та Донеччини, а також серед найбільших металургійних заводів у колишньому СРСР і ключовим експортером України. 

Підприємство співпрацювало з більш ніж 90 країнами та мало понад 14 тисяч працівників, за даними “Метінвесту”, міжнародної групи гірничо-металургійних компаній, яка належить українському олігарху Рінату Ахметову. Комбінат відзначив 125-річчя у 2022 році. 

“Перед повномасштабним вторгненням там тривало будівництво нового комплексу повітророзподільної установки. Вартість цього проєкту була понад 55 млн доларів. Також завод продовжував безоплатно відвантажувати кисень у лікарні для терапії пацієнтів, хворих на COVID-19”, – пише “Громадське”. 

Металургійна промисловість є однією з ключових для економіки України. До повномасштабного вторгнення галузь становила близько 38% ВВП країни та формувала значну частину державного бюджету. Після 24 лютого 2022 року металургія постраждала найбільше у розрізі галузей, за даними Київської школи економіки. Втім, продовжувала відігравати ключову роль, попри виклики, пов’язані з великою війною.