Світ вступає в «еру стратегічної конкуренції» між демократіями та автократичними правителями, і підтримка України є питанням збереження правил, необхідних для життя в мирі та співпраці, заявив минулого тижня президент Чеської Республіки, повідомляє Prague Castle.
Під час виступу в британському Королівському коледжі оборонних наук Президент Петр Павел згадав 2005 рік, коли він там навчався. Після розпаду біполярного світу, Радянського Союзу та Варшавського договору дискусії зосереджувалися переважно на міжнародному тероризмі. «Ми вірили, що попереду нас чекають лише райдужні часи, сповнені співпраці та взаєморозуміння […] Тоді ми не уявляли, що нас чекає ще одне змагання, протистояння на рівні супердержав, тим більше ядерних держав», – сказав Павел.
Він також нагадав присутнім про підписаний у 2004 році документ, який встановлював рамки співпраці між Росією та НАТО, а лише за два роки сумнозвісна промова Путіна на Мюнхенській безпековій конференції ознаменувала початок нового підходу Росії до міжнародних відносин. «Відтоді багато чого змінилося. Зараз ми перебуваємо в ситуації, коли маємо агресивну війну Росії проти суверенної країни, проти України», – сказав президент Чехії.
«Деякі політологи очікують, що найближчим часом у нас може виникнути навіть військовий конфлікт з Китаєм. Кажуть, найпізніше в 2027 році ми побачимо військовий конфлікт між Китаєм і Тайванем, а потім залучення низки країн до цього конфлікту. Я не заходжу так далеко, але треба визнати, що ми вступаємо в епоху стратегічної конкуренції між демократіями з одного боку та автократичними правителями іншого роду з другого боку», – сказав Павел.
Він сказав, що деякі країни, які прагнуть бути демократичними попри певний дефіцит демократії, потенційно будуть на боці світових демократій. «З іншого боку будуть ті, хто хоче змінити існуючий світовий порядок, переписати норми міжнародного права, правила міжнародної торгівлі, хто також хотів би отримати більше впливу і влади над низкою країн. Сьогодні Росія не просто намагається отримати вплив на Україну – російське керівництво не приховує своїх намірів відновити велич колишнього СРСР, відновити зону впливу на Центральну та Східну Європу та деякі країни Центральної Азії. Насправді вони збільшують свій вплив в Африці, зокрема за допомогою ряду засобів, серед яких приватна військова група – група Вагнера, яка досі діє в низці африканських країн».
«Якщо повернутися до конфлікту в Україні, я хотів би нагадати, що майже ніхто з нас вірив, що Україна зможе протистояти тиску Росії, яка вважалася другою за потужністю армією у світі. Зараз, після більш як року, можна сказати, що Росія все ще має другу за потужністю армію, але в Україні», – зауважив президент.
«Я повторюю громадянам Чехії, коли ми обговорюємо необхідність підтримки України, що це в наших інтересах, бо якщо ми не хочемо, щоб Росія та інші повірили, що тим, хто хоче просувати свої інтереси через агресію, насправді нічого не заважає це робити, оскільки ми не будемо їм протидіяти, то повинні реагувати. Це справа принципу, а не питання, любимо ми Україну чи ні, любимо ми українців, чи ні. Це питання збереження правил, необхідних для того, щоб жити в мирі та співпраці».
