Павло Ґрод: Глобальний добробут залежить від успіху України

Павло Ґрод, Президент СКУ

Поки світова еліта збирається на Всесвітньому економічному форумі в Давосі й поки ми спостерігаємо тектонічні політичні зміни в США, Україна готується зустріти третій рік від початку підлого повномасштабного вторгнення Росії. Цьогорічне зібрання у Швейцарії, метою якого є пошук шляхів вирішення глобальних викликів і стимулювання економічного зростання, має визнати, що перемога України є життєво необхідною не лише для регіональної стабільності, але й для глобального економічного відновлення та процвітання.

Напад Росії на Україну – не тільки про загарбання території, це – нахабна спроба знищити українську національну державність та ідентичність. Цей конфлікт є частиною ширшого протистояння із Заходом. Росія розглядає окупацію України у якості вирішального кроку для повернення свого втраченого домінування та “глобального лідерства”, якого, як вона вважає, її було несправедливо позбавлено внаслідок колапсу Радянського Союзу в 1991 році.

Ця війна є нападом на існуючий міжнародний порядок і єдність демократичних націй, а також спробою повернути нас усіх до давно минулої епохи імперій і сфер впливу, де сильні диктували умови слабким. Глобальний характер цього конфлікту підкреслює необхідність рішучої спільної відповіді з боку демократичних держав. Їх неспроможність ефективно протистояти агресії Росії в Україні вже додала сміливості іншим авторитарним режимам, зміцнюючи їх у думці, що у них, цілком можливо, усе вийде.

Росія активно розбудовує альянси з іншими авторитарними державами — Північною Кореєю, Іраном, Білоруссю, Венесуелою — водночас користуючись мовчазною підтримкою Китаю, який плекає власні амбіції в Південно-Східній Азії. Посилення координації між цими режимами викликає серйозне занепокоєння. У 2024 році Північна Корея суттєво посилила свою участь у конфлікті, спрямувавши регулярні війська на допомогу Росії відповідно до офіційно оформленого договору між Москвою та Пхеньяном. Нещодавно подібну угоду Росія уклала й з Іраном.

Авторитарні режими не потребують вільного ринку, відкритого суспільства чи конкуренції — елементів, які лежать в основі процвітання демократій з часів закінчення Другої світової війни. Вибір, який стоїть перед цивілізованим суспільством і демократичним урядуванням, є доволі прозаїчним: або ви об’єднаєтесь довкола України, щоб протистояти цій авторитарній осі, або ризикуєте втратити світ, яким ми його знаємо. Боротьба з авторитаризмом має стати кредо нашого покоління і наріжним каменем глобального управління. Толеруючи авторитарні режими й нормалізуючи підхід “бізнес як завжди”, ми посилюємо агресорів і розмиваємо свободи, необхідні для нашого спільного добробуту.

Боротьба України відкриває життєво важливе вікно можливостей для об’єднання і посилення демократичного світу. Утім, це вікно можливостей не є вічним. Демократичні країни мають перейти від захисту до наступу.

Виживання і тріумф України та всього демократичного світу нерозривно пов’язані між собою. Ми або стоїмо разом і перемагаємо, або разом впадемо в авторитарний морок.