колишній президент Світового Конґресу Українців
президент ГО «Україна-2050»
Джерело: УкрІнформ
Не всім пощастить отримати другий шанс.
Однак під час Cаміту НАТО 11-12 липня 2023 року у Вільнюсі (Литва) НАТО матиме ще один шанс виправити свою фундаментальну геополітичну помилку, здійснену п’ятнадцять років тому на Саміті НАТО 2008 року в Бухаресті (Румунія).
Під час Cаміту НАТО в Бухаресті Україна та Грузія подали заяви на отримання Плану дій щодо членства в НАТО, але натомість отримали незобов’язуючу декларацію про те, що вони можуть стати членами в якийсь невизначений майбутній час, без жодної конкретної інформації про те, як до цього дійти.
Це надихнуло Росію вторгнутися до Грузії через чотири місяці та створити російські військові бази в двох регіонах Грузії – Абхазії та Південній Осетії.
М’яка відповідь НАТО на цей військовий удар викликала ненаситний імперіалістичний апетит Кремля до подальшої експансії силою.
Так, у 2014 році Росія напала на Україну, починаючи з Криму, а потім і на Донбас.
Країни-члени НАТО наклали на Росію санкції за ці кричущі порушення територіальної цілісності України, але не змогли втриматися від продовження ведення бізнесу з Росією, включаючи закупівлю російського газу.
Така амбівалентність сигналізувала Кремлю, що він може бути ще більш зухвалим у своїх порушеннях міжнародного права, і він саме це зробив.
У грудні 2021 року Росія спровокувала США та НАТО так званими проєктами гарантій безпеки, які явно мали на меті послабити США та демонтувати НАТО.
Незабаром після того, як США і НАТО відмовилися від цих російських ведмежих обіймів, 22 лютого 2022 року Президент Росії Владімір Путін публічно заявив, що США і НАТО можуть завдати превентивного удару по російських ракетних системах з України як плацдарму.
Через два дні Росія розпочала жорстоку повномасштабну війну проти України.
НАТО та його країни-члени допомогли Україні захищатися, водночас стверджуючи, що вони не були залучені до цієї війни, яка вже мала величезний негативний вплив у всьому світі, включаючи постійний ризик потенційного опромінення ядерною радіацією через небезпечні військові маневри армії Росії на найбільшій в Європі атомній електростанції на Запоріжжі.
Як проникливо зазначають деякі експерти, наразі НАТО та його країни-члени надали достатньо допомоги Україні, щоб не програти цю війну, але недостатньо, щоб виграти її.
Незважаючи на це, Україна приголомшила військових експертів Заходу, героїчно захищаючи себе та наші Західні цінності протягом понад 16 місяців і навіть зуміла звільнити понад 40% територій, на які вторглася російська армія з початку геноцидної війни Росії проти України.
Цим Україна розвіяла стійку ілюзію непереможності Росії. Нещодавній заколот групи «Вагнера» додатково продемонстрував вразливість Росії для всіх, хто ще сумнівався.
Ці обставини дають країнам-членам НАТО унікальну можливість допомогти Україні виграти повномасштабну війну Росії.
Щоб скористатися цією можливістю, НАТО та її країни-члени мусять дати Україні дуже чіткий сигнал щодо перспективи та часу щодо членства України в НАТО, а також суттєві гарантії безпеки на прийдешньому Cаміті НАТО у Вільнюсі. Вони також мусять надати Україні без подальших зволікань необхідні сучасні винищувачі, у тому числі F-16, а також зброю і боєприпаси, потрібні для успішного контрнаступу України у 2023 році та звільнення всіх територій України. Це, безумовно, буде в інтересах усіх волелюбних країн.
Можна сподіватися, що НАТО та її країни-члени винесли уроки з минулого і тепер продемонструють лідерство, необхідне для забезпечення миру в Європі та захисту наших свобод.
