Найбільший музей Фінляндії визнав Рєпіна українцем

Найбільший художній музей Фінляндії “Атенеум” виправив написання національності художника Іллі Рєпіна з росіянина на українця, пише місцеве видання Suomen Kuvalehti.

У 2021 році фінський музей провів велику виставку робіт Рєпіна разом із московськими Третьяковською галереєю та Музеєм російського мистецтва. Тоді організатори розповіли, що Рєпін народився на території сучасної України, але представили митця як росіянина. 

Українська сторона звернулася до музею з проханням відновити історичну справедливість. Крім того, журналістка з видання “УП. Культура” Анна Лодигіна, яка досліджувала життя Рєпіна, попросила фінських музейників надати більше інформації про життя художника у Фінляндії. 

“Рівно рік тому я написала свій перший лист до найбільшого фінського художнього музею Атенеум з проханням про інтерв’ю з головним куратором Тімо Гууско для одного зі своїх проєктів. Я досліджувала життя Рєпіна у Фінляндії – про цей період в Україні відомо мало”, – розповіла “УП. Культура” Лодигіна.

Організаторка виставки надіслала журналістці статтю про те, що батьки Рєпіна були росіянами та народилися у Підмосков’ї. У відповідь Лодигіна надала музею церковні документи, які спростовували цю інформацію.

“В одному з листів він надіслав лінк на свій матеріал, у якому вказувалося, що батьки Рєпіна були росіянами, народженими в Московській області. Я звернулася до заступниці директора з наукової роботи музею Рєпіна в Чугуєві Ольги Шевченко, щоб вона надіслала копії з метричних книг родини художника, як доказ, що його коріння українське, а не російське. Трохи згодом я дізналася, що під картиною Рєпіна в експозиції нової виставки написано, що він – український художник”, – розповіла журналістка. 

До протидії російській культурній пропаганді долучилася ГО “Товариство українців у Фінляндії”,  дійсний член СКУ. Коментує Наталія Терамае, координаторка культурних проєктів Товариства:

“Ми включилися в роботу влітку 2021 року, у розпал виставки, долучили Український інститут, співпрацювали із українським посольством і спільними зусиллями досягли того, що вже у Petit Palais у Парижі, куди виставка переїхала восени, було більше про значення української культури у творчості Рєпіна. І не було таких фейків як, наприклад, у фінському підписі до “Запорожці пишуть листа турецькому султану”: мовляв, дія відбувається в Росії у 1676 році.

Виставка Рєпіна – це був рафінований приклад російської культурної експропріації: “Народжений на території сучасної України, Рєпін є найвідомішим художником Росії”, “понад усе відомий як майстер психологічних портретів людей та зображень російського фольклору” тощо. Варто зазначити, що таке хибне трактування життя і творчості Іллі Рєпіна викликало справедливе обурення української громади у Фінляндії. Люди писали на адресу музею листи, а також коментували у соцмедіа, де комунікація музею зводилася знову ж таки до того, що Рєпін – виключно “великий російський художник”. Фінсько-український музикант і режисер Лукас Стасевський публічно у колонках видання Helsingin Sanomat полемізував з Атенеумом про хибність їхнього представлення Рєпіна”.

Наразі музей публічно не коментував зміни. Ухвалення рішення зайняло майже два роки. Вперше музейники назвали Рєпіна українцем, коли готували виставку “Питання часу”, до якої ввійшла одна з робіт художника, розповів куратор “Атенеуму” Тімо Гууско. Експозиція відкрилася в музеї після його відновлення у 2022–2023 роках.