Мирослав Скірка про очікування від головування Польщі в Раді ЄС

З 1 січня 2025 року Польща розпочала головування в Раді Європейського Союзу, яке триватиме шість місяців – до липня. Серед пріоритетів, які країна визначила на час головування – безпека, захист людей і кордонів, протидія іноземному втручанню та дезінформації, “зелений перехід”, а також підтримка розширення ЄС на основі заслуг, пишуть в Раді ЄС.

Мирослав Скірка, Голова Об’єднання українців у Польщі, у коментарі для Світового Конґресу Українців, розповів про очікування від головування Польщі в Раді ЄС та можливі наслідки для України.

СКУ подає пряму мову спікера, відредаговану для зручності читання та скорочену без втрати змісту.

Головування Польщі в Європейському Союзі відбувається в складний період, позначений численними викликами. Україна безумовно є головним питанням, однак важливими залишаються й інші аспекти, пов’язані з функціонуванням Європейського Союзу, а також ситуація з Угорщиною та Словаччиною.

Позиція Польщі щодо політики Угорщини, зокрема відносно Орбана, є надзвичайно критичною. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск чітко висловлює своє незадоволення політикою Орбана, який часто виступає проти колективних рішень ЄС. Також важливе значення мають події в Словаччині, зокрема візит Роберта Фіцо до Москви та угода щодо транзиту газу через Україну, які можуть мати стратегічний вплив на стабільність ЄС.

Ці питання важливі, оскільки для ухвалення важливих рішень в ЄС необхідна одностайність усіх держав-членів. Потрібно докласти максимум зусиль, щоб створити платформу, на якій всі держави могли б погоджувати важливі рішення, особливо в контексті підтримки України. Наразі видно, що Словаччина та Угорщина не готові підтримати деякі колективні рішення інших країн ЄС, що ускладнює процес ухвалення європейської політики.

Для України важливою метою є перемога у війні проти Росії. Це вимагає чіткої й постійної підтримки Європейського Союзу, зокрема фінансування та постачання військової техніки. ЄС повинен створити постійні та ефективні механізми закупівлі військового обладнання для України. Попри труднощі, Європа знайшла рішення, ухвалюючи окремі рішення на рівні країн, навіть якщо Угорщина та Словаччина не погоджуються з колективними рішеннями, як це відбувається в НАТО. І це, ймовірно, буде тривати в майбутньому.

Другим важливим питанням, яке наголошує прем’єр-міністр Туск, є асоціація України з Європейським Союзом та процес переговорів. Це буде надзвичайно складний шлях, і не можна очікувати швидких чи однозначних відповідей. Ми вступаємо в етап, коли загальні декларації підтримки повинні перерости в конкретні кроки та рішення. Одним із найбільш чутливих питань для Польщі є аграрна політика ЄС і відкриття європейських ринків для української продукції, зокрема сільськогосподарської.

ЄС обережно ставиться до відкриття свого ринку для України, оскільки європейський ринок сильно регулюється та субсидується. Країни ЄС прагнуть захистити свої сільськогосподарські ринки, навіть за наявності великих субсидій, оскільки це стратегічний інтерес для усіх держав-членів. Переговорний процес буде складним і вимагатиме гнучкості з обох сторін. Україна, через свою унікальну ситуацію, пов’язану з війною, потребує підтримки сільського господарства, яке є важливою частиною економіки.

Проте інтеграційний процес потребує підтримки з боку громадян, оскільки рішення щодо членства України в ЄС мають бути ухвалені через референдуми в країнах ЄС. Якщо громадськість буде проти, процес інтеграції не буде успішним. Це вимагає витримки, дипломатичних зусиль та мудрих переговорів для досягнення спільного розуміння.

Ще одне важливе питання – це економічний розвиток ЄС. Європейський Союз як цілісна зона стикається з низьким рівнем економічного зростання, а в деяких країнах ситуація з економікою не найкраща. В умовах конкуренції з Китаєм і невизначеності щодо майбутньої політики США, ЄС повинен створити механізми для спільного розвитку. Польща, ймовірно, приділить велику увагу цим питанням під час головування.

Однією з ключових проблем для Європи є реформа судової системи. Польща сама стикається з проблемами в судовій системі, оскільки попередня влада завдала їй значних пошкоджень. Це спільний виклик для ЄС, оскільки подібні труднощі є і в Угорщині та інших країнах.

Щодо відносин між Польщею та Україною, важливою є реформа судової системи в Україні, що гарантуватиме дотримання принципів європейського права та виконання європейських угод. Це буде важливий крок на шляху інтеграції України в ЄС.

Однак одним із головних факторів, який може спричинити внутрішню дестабілізацію в Польщі, є президентська виборча кампанія. Є побоювання, що один з кандидатів, представник попередньої влади, має праворадикальні настрої, і його позиція щодо України може бути неоднозначною. Ця група може маніпулювати питаннями, що стосуються відносин з Україною, оскільки їх бачення деяких процесів може сильно відрізнятись від інших політичних сил.

Проте те, що сталося в Польщі під час підготовки до головування в ЄС та президентської кампанії, демонструє певний прогрес. Польщі та Україні вдалося домовитися про створення реального механізму для розв’язання питань історичної пам’яті, зокрема ексгумації жертв Волинської трагедії. Це важливий крок для запобігання кризі в питанні історичної пам’яті та розбрату між країнами.

З українського боку надзвичайно важливо показати готовність реалізовувати домовленості, підтримувати відкритий діалог і співпрацю з Польщею. Нам слід продемонструвати, що ми серйозно ставимося до цих питань і що вони не є предметом маніпуляцій під час виборчої кампанії.