Маємо бути спроможні протистояти російському хулігану! Підсумки дискусії «Небезпечна гра у задобрення»

15 грудня Світовий Конґрес Українців (СКУ) провів панельну дискусію під назвою «Небезпечна гра у задобрення» за участі: Александра Вершбоу, екс-заступника Генерального секретаря НАТО, екс-посла США в Росії та Президента СКУ Павла Ґрода. Темою обговорення стало нагромадження російських військових уздовж українського кордону та добре спланована Москвою гібридна дестабілізаційна кампанія. Дискусія також охопила питання членства України в НАТО, Північний потік-2, ролі міжнародної спільноти та української діаспори. Модераторкою заходу виступила Ганна Гопко, Голова ГО “Мережа захисту національних інтересів «АНТС», Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах (2014-2019).

«Кожного разу, коли ми чуємо фрази на кшталт: «Ми повинні бути обережними, щоб не провокувати Путіна», ми повинні називати це задобренням. Ми маємо бути спроможні протистояти цьому хулігану», – наголосив Президент СКУ Павло Ґрод.

У свою чергу, Александр Вершбоу зазначив: «Зрозуміло, що Путін роздратований власною неспроможністю поставити Україну на коліна з 2014 року. Здається, він боїться, що якщо не діятиме негайно – Україна буде втрачена назавжди, відійде до Заходу. В основі розчарування Путіна лежить його усвідомлення того, що якщо Україні вдасться стати стабільною, процвітаючою, європейською державою, її сильний приклад становитиме екзистенційну загрозу путінському режиму. Я думаю, що саме так Путін бачить ставки, і тому ми повинні дуже серйозно ставитися до загрози військових дій».

Пропонуємо переглянути деякі інші висновки з цієї важливої дискусії:

«Путін явно сподівається використати загрозу вторгнення, щоб тиснути на Україну та Захід, аби ті задовольнили хоча б деякі вимоги Росії без жодного пострілу, і в цьому відношенні він, можливо, розраховує на відчайдушні спроби декого на Заході уникнути війни будь-якою ціною». – Александр Вершбоу.

«Я би скоріше говорив про небезпечну гру в заплутування. Під цим я маю на увазі небажання багатьох світових лідерів називати речі своїми іменами, побоюючись розлютити Росію. Ми чули це неодноразово, і саме через відсутність чітких висловлювань так багато країн та їхніх ЗМІ приховують реальну ситуацію і тим самим послаблюють глобальну рішучість. Інформація є ключовоюю і ми, як глобальна діаспора, можемо відігравати тут важливу роль, адже Росія продовжує заплутувати й перекручувати реальність». – Павло Ґрод.

«Щодо більш фундаментального питання, чому членство України [в НАТО] є такою суперечливою темою донині? Це, на жаль, є відображенням того факту, що багато союзників, всупереч тому, на що ми сподівалися, бачать, що надто швидкий поступ щодо членства України, навіть виконання процедурного кроку щодо Плану дій щодо членства, який не дорівнює членству, спровокує Путіна або створить нові тертя з Росією. Як би я не хотів, щоб це ставлення змінилося до Мадридського саміту, я не думаю, що це станеться так швидко». – Александр Вершбоу.

«Ми повинні зосередитися на тому, щоб забезпечити вимірювання монопольного становища [Росії]. Я думаю, що це найбільший виклик, тому що вона тепер відповідає за всі потоки енергії в Європу, і ще одна річ, на якій ми повинні зосередитися, — це те, як забезпечити енергетичну безпеку та енергетичну незалежність Європі та самій Україні. Україна все ще дуже залежить від енергетичних ресурсів з Росії через систему газогонів «Братерство», і питання в тому, чи є це саме по собі гарантією безпеки для України. Оскільки “Братерство” стане другорядною магістраллю після запуску «Північного потоку-2», це послабить спроможність України стримувати [Росію]». – Павло Ґрод.

«Ми і наші союзники не повинні боятися напряму розмовляти з росіянами, але ми повинні мати чітке розуміння, заявляючи про власні червоні лінії. Ми повинні внести ясність, що саме Росія, а не НАТО є основною причиною нестабільності в Європі в останні роки, і ми не дозволимо Росії зіграти роль жертви в цьому конфлікті. Ми маємо так само чітко усвідомлювати, що ми маємо намір висловити власні претензії до Росії, починаючи з незаконної окупації сусідньої території, порушення нею численних угод про контроль озброєнь та провокаційної військової діяльності поблизу кордонів НАТО». – Александр Вершбоу.

«Маємо називати неправдивими висловлювання про українську кризу, це російське вторгнення в Україну. Це не український конфлікт – це вторгнення Росії та окупація України. Весь цей фальшивий наратив, ніби розширення НАТО є причиною, чому Путін повинен нарощувати війська, – це цілковита нісенітниця. Я маю на увазі, що мова йде про відновлення російської імперії, все просто і зрозуміло». – Павло Ґрод.

«Я погоджуюся з Павлом щодо необхідності просвітити громадськість та медіа про те, що насправді відбувається у тривалій війні між Росією та Україною, і ми повинні назвати це так, як це є, це – війна. Це не внутрішній конфлікт, це не громадянська війна. Я вважаю обурливим, те, що великі прес-служби, такі як Reuters і Associated Press, продовжують описувати це як сепаратистський конфлікт, а не війну проти України, яку організовує, фінансує, озброює та очолює Росія». – Александр Вершбоу.

Дивитися відео дискусії англійською: https://bit.ly/33qpVv6