Любов Любчик, голова Світової Координаційної Виховно-Освітньої Ради (СКВОР) Світового Конґресу Українців.
Джерело: Любов Любчик на Facebook
Колядки, щедрівки, віншівки (віншування) обовʼязково мають вивчатися з дітьми у закордонних освітніх осередках світу, і багато шкіл це успішно практикують.
У цей передріздвяний час – найкраща пора провести з українськими дітьми за кордоном виховно-просвітницькі заходи, на яких би була нагода розповісти про традиції українського Різдва, вивчити та заспівати з учнями українознавчих суботніх та недільних шкіл колядки (автентичні та сучасні), провести у рідній школі фестиваль колядок, залучивши до участі й співдії батьківську спільноту, пояснити учням, що таке “коляда” і “колядка” та чим відрізняються колядки та щедрівки, а вже після свят долучитися до загальногромадської Розколяди.
Колядки та щедрівки – наша духовна спадщина, яку маємо берегти. Дуже важливо зуміти не лише зберегти, а й до найменших крихт передати цю глибину звичаїв та традицій українського народу українським дітям, які зараз перебувають за кордоном. Найкраще це зробити, як удома – організувати під час свят українську коляду від хати до хати, і нехай це буде в Парижі, Лондоні чи Нью-Йорку, але це відчуття різдвяної насолоди й різдвяного затишку, відчуття Різдвяного дива і свята як удома, відчуття єдності та єднання, діти запам’ятають надовго.
На фото – арештована коляда, або погром 12 січня 1972 року. Того дня у Львові та Києві було заарештовано 19 осіб – учасників різдвяної коляди. Їх залякували розстрілом, тортурами, психлікарнями й завданням шкоди рідним. Знаючи про переслідування, ці люди все ж таки вийшли на вулиці найбільших українських міст, щоб українська коляда була почута!
Бережімо цю памʼять! Нехай цьогоріч українська колядка та щедрівка буде дзвінкою на усіх шести континентах світу!