Прихід до влади у США Дональда Трампа та гостра критика європейських країн з боку нової адміністрації Білого дому змусила держави Європи засумніватись у надійності чинної євроатлантичної системи колективної безпеки. На цьому тлі на європейському континенті розгорнулась серйозна дискусія щодо заснування нової архітектури безпеки й здатності країн регіону захистити себе в умовах загроз, що посилюються з боку Росії.
Ключовими елементами цих змін є франко-британський мирний план щодо України, презентований президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн план переозброєння ЄС, а також дискусія про радикальне збільшення видатків на оборону у Німеччині – найбільшій економіці Європи.
4 березня майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив, що майбутня урядова коаліція у складі консерваторів з ХДС/ХСС та соціал-демократів домовилась про радикальне збільшення фінансування на оборону країни. Заходи нової коаліції передбачатимуть масштабну модернізацію військової інфраструктури, переозброєння і збільшення чисельності Бундесверу, збройних сил Німеччини, створення протягом наступних 10 років спеціального інфраструктурного та оборонного фонду загальним обсягом 500 мільярдів євро і зміни до Конституції Німеччини для звільнення оборонних витрат від боргових обмежень.
Чинний міністр оборони Німеччини та ймовірний майбутній очільник соціал-демократів Борис Пісторіус назвав ці домовленості “історичним днем для Німеччини”.
У своїй колонці Олексій Копитько, український військовий аналітик і колишній радник міністра оборони України, підсумовує історичні зміни, на порозі яких наразі стоїть система безпеки та оборони Європи.
Джерело: Копитько на Facebook
Шум за океаном заважає повною мірою усвідомити масштаб історичних подій, що розгортаються в Європі.
На тлі підготовки до відзначення 80-ї річниці перемоги над нацизмом ухвалено рішення про ремілітаризацію Німеччини. Майбутня коаліція готова переглянути політику, що формувалася ще з 1940-х років – і все це під загальні оплески.
Я не раз писав, що без цього неможливо вирішити оборонні завдання Європи, але відкрито говорити про це було не в моді.
Путін своїми агресивними діями спричинив вступ Швеції та Фінляндії в НАТО, а Трамп (який, до речі, наполовину німець) відродив Бундесвер.
Далі на порядку денному неминуче постають два питання, про які десятиліттями воліли мовчати:
– Німеччина як постійний член Радбезу ООН;
– Німеччина та ядерна зброя.
Потенційний канцлер вже порушив тему європейської “ядерної парасольки” [мається на увазі пропозиція Фрідріха Мерца замінити американські ядерні боєзаряди на території європейських держав французькими та британськими боєзарядами – ред.]. Очевидно, що Франція та Британія не зможуть впоратися з цим завданням.
Якщо курс на скорочення військової присутності США [у Європі – ред.] не зміниться, дуже скоро розпочнеться дискусія щодо ядерної зброї для Німеччини. Спочатку пролунають крики “ніколи! це неможливо!”. А потім все зміниться.
Фото: Shutterstock
