Кремль продовжує створювати коаліцію на противагу країнам заходу, пишуть експерти Інституту вивчення війни. Росія розвиває двосторонні відносини з Китаєм, Іраном та Північною Кореєю.
Останнім часом Росія активізувала відносини з Північною Кореєю. Раніше в Міноборони Великої Британії повідомили, що Пхеньян нарощує обсяги передачі зброї до Росії, попри офіційне заперечення співпраці зі сторони Кремля. Країна стане одним з найважливіших іноземних постачальників для Москви, якщо збереже нещодавні темпи.
Росіяни отримали від Північної Кореї балістичні ракети й артилерійські боєприпаси в обмін на ймовірну технологічну співпрацю та іншу підтримку, що викликало занепокоєння в Сеулі з приводу ситуації з безпекою на півострові, пишуть експерти Інституту вивчення війни.
Також російська влада намагається поступово створювати різні приводи для провокування загострення стосунків. Цього разу заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко і спеціальний представник Китаю у справах Корейського півострова Лю Сяомін звинуватили США та їхніх союзників у загрозі військовій ситуації в північно-східній Азії й застерегли Вашингтон від поширення “блокового мислення” в стилі холодної війни.
“Заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко зустрівся зі спеціальним представником Китаю у справах Корейського півострова Лю Сяомін у Москві 19 березня, щоб обговорити ситуацію на півострові”, – йдеться у звіті інституту.
Президент Ірану Ебрагім Раїсі поговорив із Путіним 19 березня про двостороннє співробітництво, а також підтвердив свою готовність допомогти Росії стабілізувати південнокавказький регіон. “Можливо, маючи на увазі події, що відбуваються у Вірменії та Азербайджані”, – пишуть аналітики.
Крім того, посол Росії в Китаї Ігор Моргулов зустрівся з головою китайського інформаційного агентства “Сіньхуа” Фу Хуа – йшлося про двостороннє співробітництво у сфері ЗМІ.
“Кремль використав війну в Україні для налагодження двосторонніх відносин і створення коаліції держав на противагу Заходу, що вже давно є центральним аспектом російської зовнішньої політики”, – підсумовується у звіті.
Фото: Shutterstock
