Єдність США та Європи під загрозою: підсумки конференції в Мюнхені

Спільні цінності, які раніше об’єднували країни трансатлантичного партнерства, розділяються дедалі більшими розбіжностями, заявив голова Мюнхенської безпекової конференції Крістоф Гойсген під час закриття форуму. 

“Це була, безперечно, одна з найважливіших Мюнхенських безпекових конференцій”, – сказав Гойсген, який завершує трирічне головування на форумі. 

Наприкінці свого виступу німецький дипломат не зміг стримати сліз і сказати слів прощання. Присутні провели його оплесками.

61-ша щорічна Мюнхенська конференція з безпеки – одна з головних платформ для обговорення питань світової безпеки – відбулася з 14 по 16 лютого в Німеччині. Війна Росії проти України стала головною темою дискусій, які супроводжувались напруженою атмосферою й дедалі чіткішими розбіжностями в поглядах Європи та США.

Європі час озброїтись

Під час свого виступу на конференції президент України Володимир Зеленський запропонував Європі створити спільні Збройні сили. Період, коли можна було покладатися на США, лишився у минулому, наголосив він. 

“Йдеться не лише про збільшення витрат на оборону у відсотках до ВВП. Гроші потрібні, так – але самі по собі гроші не зупинять напад ворога”, – сказав Зеленський. 

Попередні обговорення щодо збільшення оборонних витрат Євросоюзу у Мюнхені пожвавились. Лідери ЄС досягли консенсусу: Європа має наростити оборонні витрати й зробити це швидко. Йдеться щонайменше про збільшення витрат до 3% від ВВП на противагу чинним 2%.

“Росія наразі витрачає більше ніж удвічі більше на оборону в процентному відношенні”, – пише BBC.

Усе, що потрібно для захисту життя в сучасній війні, має вироблятися в Європі, наголосив Зеленський. 

Розмови про мир

Спеціальний посланник президента США Кіт Келлог у Мюнхені взяв на себе публічне зобов’язання за 180 днів залучити всі сторони для завершення війни Росії проти України. У зверненні Келлог заявив, що Україна буде присутня за столом переговорів, а от Європу там не чекають. 

Представник Трампа згадав про “Мінськ-2”, наголосивши, що під час переговорів щодо війни на Донбасі було багато учасників, які не мали жодних можливостей вплинути на мирний процес.

“Це не дало результату. Ми не будемо повторювати “Мінськ”, – сказав він. 

Водночас європейські лідери, зокрема голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, закликали до збереження єдності та спільної безпекової відповідальності між США та Європою.

Поразка України стане поразкою усього демократичного світу, наголосила фон дер Ляєн. “Ми розуміємо, що поставлено на карту. Ми розуміємо, що зараз історичний момент. Перед нами дуже серйозні виклики”, – сказала вона. 

Україна хоче миру більше за всіх, але це повинен бути справедливий мир, наголосила голова Єврокомісії.

“Європейські лідери та Україна залишили конференцію з побоюванням, що їх можуть виключити з двосторонніх мирних переговорів між США і Росією, оскільки Вашингтон готує прямі переговори з Москвою”, – пише Texty.org.ua.

“Блискуча” промова

Одним із показових моментів конференції стала промова віцепрезидента США Джей Ді Венса. Політик розкритикував внутрішню політику більшості європейських країн і заявив, що найбільша загроза для світу зараз походить не від Китаю чи Росії, а зсередини Європи.

“Мене хвилює загроза зсередини, відступ Європи від деяких її найважливіших цінностей, які вона поділяє зі США”, – сказав він. 

Однією з головних проблем сучасності Венс назвав масову міграцію та закликав країни дотримуватись “демократичних цінностей”. Він розкритикував європейські країни за придушення свободи слова, наводячи такі приклади, як скасування президентських виборів у Румунії та обмеження протестів проти абортів, а також цензурування соцмереж. 

Венс сказав, що загроза демократичним інститутам сьогодні найяскравіше проявляється в Німеччині. Політик вважає, що придушення “альтернативних медіа”, обмеження виборчого процесу та виключення всіх, кого вважають екстремістами, з політики, є шляхом до руйнування демократії.

Про головну тему конференції – війну Росії проти України – у промові не йшлося. Виступ викликав повне нерозуміння в міжнародних оглядачів. 

“Промова супроводжувалася тишею в залі, а згодом низка політиків її засудили. Попри це, виступ знайшов підтримку у представників обох берегів Атлантики, а Дональд Трамп назвав його “блискучим”, – пише BBC.