Громада Хорватії про боротьбу з російською дезінформацією

Український дім у Загребі провів два семінари “Stopfake.org” із Сонею Димитровою-Мартинюк, фахівчинею з розвінчання фейків проєкту StopFake, заснованому у 2014 році в Києві. Заходи організували в результаті спільної роботи команди Stopfake, Української громади міста Загреба і Посольства України в Хорватії.

Під час розмов йшлося про досвід боротьби з дезінформацією в Центральній Європі, маркери інформаційних загроз, використання цифрових технологій і соціальних платформ в боротьбі з дезінформацією.

Ксенія Мелешко, представниця української громади, сформувала коротку довідку про боротьбу з російською дезінформацією на основі розмов. Світовий Конґрес Українців публікує скорочену версію тексту. 

Фактчекінг (тобто перевірка фактів) стає невіддільною частиною нашого життя. І не тільки в Україні, яка страждає від жорстокої військової агресії та інформаційної війни Росії. Українці за кордоном також повинні чітко усвідомлювати, що ціль інформаційної війни – деморалізувати українців де б вони не перебували, підірвати єдність держав та їх позиції щодо підтримки України. Ворог активно використовує соціальні мережі або спеціально створені для цього сторінки й канали в інтернеті, сучасні  технології на базі штучного інтелекту.      

“Протидія фейкам – це тема не тільки України, а всієї Європи. Як показує звичайне спілкування, за кордоном люди часто не знають правду що реально відбувається в Україні”, – сказала Сонею Димитрова-Мартинюк.

Цікаво, що згідно з дослідженням російських наративів направлених проти ЄС, до повномасштабного нападу на Україну фейкам проти українських біженців присвячувалося 2,7% дезінформації. Після 24 лютого 2022 року фейків про українських біженців з’явилося в шість разів більше (до 15%)!

Сьогодні 27,3% фейків присвячені ЕС. Найбільшу увагу РФ приділяє аудиторії Польщі,  Німеччини, Об’єднаному Королівству Великої Британії й Північної Ірландії, Франції, Італії. Завдяки аналізу фейків вдається робити прогнози розвитку подій. Для цього важливо помітити й дослідити найменші подробиці. Наприклад, така “дрібна” деталь як поява великої кількості мікрофонів під час брифінгу Едуарда Басуріна, неофіційного прессекретаря “ДНР”, вказувала на підготовку для нападу РФ за кілька днів…

На жаль, бачимо що багато видань може повторювати пресрелізи ФСБ. Навіть поважні ресурси можуть не ідентифікувати фейк. В певний час інфопростір заполонили “одкровення” французького воєнкора Адріана Боке, який нібито побував у Бучі в середині квітня 2022 року, де спілкувався з “азовцями” і бачив “як вбивають людей”. 

Наш журналіст з’ясував у Державній прикордонній службі України що Адріан Боке був в Україні двічі: 4 і 6 квітня – один день і півдня. За цей час фізично не можливо доїхати до Бучі, всюди були блокпости. Але французькі медійники ще довго запрошували  Боке на свої ефіри й крутили його розповіді… Нарешті на постать цього воєнкора звернули увагу в “Ліберасьйон” і провели власне дослідження біографії цієї людини. З’ясувалося, що Адріан Боке  дійсно був поранений, але не за таких обставин, як він розказував. Ця людина звикла брехати, а за рік отримала російське громадянство».

Ворожі боти аналізують поведінку користувачів фейків і точніше визначають аудиторію для їх впливу. Системи можуть визначати оптимальний час і частоту публікацій, а також обирають стратегії їх поширення. Тому, зокрема, не варто завантажувати файли з сумнівних джерел та брати участь в опитуваннях на підозрілих сайтах, звертайте увагу на назву електронних листів. Довіряйте тільки інформації з офіційних на перевірених джерел.

Щоб перевірити першоджерела, журналісти використовують, зокрема, спеціальну програму ОСАВУЛ, яку створили українські айтівці і якою можна пишатися. 

Як розрізнити зроблене штучним інтелектом

Сьогодні багато відео, аудіо чи фотозображень, згенерованих штучним інтелектом, працюють на деморалізацію українців. Тому дуже важливо навчитися відрізняти діпфейки – тобто справжнє від зробленого ворогом. Діпфейк – це створений за допомогою штучного інтелекту, фото- чи відеопродукт, який має на меті ввести потенційного глядача в оману.

“Досить часто на підозрілих зображеннях можна побачити неприродні кольори, відсутність тіней або тіні які не відповідають напрямку світла”, – пояснює Соня Димитрова-Мартинюк. “Програми, які використовують для дезінформації не бездоганні, тому можна на зображенні помітити у людей по шість пальців на руці, чи одну ногу, або медалі, яких не існує… Отже, треба бути дуже уважним саме до деталей зображення”.

Аналізуючи підозрілі фотографії, перш за все треба звертати увагу на:

• Неприродні характеристики: так звані AI-зображення часто мають чіткий блиск і різкі, занадто насичені кольори, яким бракує природних варіацій, неоднорідне освітлення і тіні, які не відповідають напрямку світла.

• Руки: оскільки набори даних AI-інструментів зосереджені переважно на людських обличчях, зі створенням людських пальців часто виникають проблеми. З часом цей недолік буде вирішений, але поки що варто завжди дивіться на пальці зображеної людини, коли їх видно.
• Розмитий фон: повинні насторожити нетиповий або розмитий фон, або різні фони, зібрані з непов’язаних зображень; наприклад, лінії, що не збігаються, занадто великі меблі порівняно з їхніми реальними розмірами, нерівномірне освітлення (наприклад, лампи можуть мати різний розмір).
• Волосся людини: зазвичай на AI-зображення воно виглядає надто густим, а іноді зависає високо над головою людини, або ж йому бракує природних градієнтів і текстур.
• Аксесуари: годинники можуть бути неприродно розташовані на тілі, а ювелірні прикраси можуть дивним чином «злітати» з тіла.

Для створення діпфейків використовують Deepfakes web, Reface, FaceApp. Перевірку можна здійснити, використовуючи такі інструменти як SynthID – Google, IS IT AI, AI or Not, Deepware, Пошук зображень у Google, Переглядачі метаданих ExifTool та Exif Pilot, інструменти для масштабування зображень AI Photo Zoomer та  VanceAI Image Upscaler, InVID.

Чотири головних правила перевірки інформації

• Проаналізуйте, хто є автором інформації, якою може бути мета написання допису чи статті, яке існує підґрунтя для створення меседжів. Корисно переглянути інші статті або заяви автора.
• Перевірте, чи не поширює хтось ще подібну інформацію, особливо якщо це роблять авторитетні, поважні джерела. Якщо інформацію поширює лише одне джерело, варто замислитися над тим, звідки воно отримало таку ексклюзивну інформацію, яку не знайшли інші.
• Яким би авторитетним не було джерело, варто перевіряти першоджерело.
• Звертайте увагу на дату новини: іноді стару подію/заяву подають так, ніби вона сталася/була зроблена нещодавно.

Ознаки фейкових новин 

Найперше на що треба звернути увагу читаючи новини – заголовок. Він може бути сумнівним за подачею інформації або занадто емоційним.  На жаль, якщо фейк “заходить” аудиторії – його довго використовують. 

• Заголовок не відповідає новині, а в тексті йдеться зовсім про інше.
• В новині використовуються сумнівні або анонімні джерела замість конкретних посилань.
• Ілюструють новину сумнівні фото та відеоматеріали.
• Інформація містить надмірну кількість емоцій, знаків оклику або запитань.
• В новині спираються на заангажованих експертів.

Соня Димитрова-Мартинюк наголосила, що фейки дуже важливо спростовувати якомога швидше. І нагадала слова Марка Твена: “Брехня встигає обійти пів світу, поки правда одягає штани”.