Довірена особа Макрона не сумнівається у вступі України до ЄС

«Європейська правда» опублікувала інтерв’ю з Клеманом Боном, міністром транспорту Франції, який, за інформацією Le Monde, минулого тижня відвідав Україну для визначення інфраструктурних потреб України, як-от технічне обслуговування та реконструкція української залізничної мережі та портових споруд.

Триденний візит Бона, який став його першим після вторгнення Росії в лютому 2022 року, розпочався в Одесі – місті, де його прапрабатьки жили десь до 1910 року, перш ніж виїхати до Франції.

Коли Україна подала заявку на членство в ЄС за кілька днів після вторгнення, Бон був держсекретарем у європейських справах, а Франція головувала в Раді Європейського Союзу. Таким чином, він сприяв наданню Україні статусу кандидата в ЄС.

Попри те, що його нинішня посада у французькому уряді не є «надзвичайно впливовою», як пише «Європейська правда», Бона вважають довіреною особою президента Макрона та одним із наближених до нього урядовців.

Нижче наведено фрагмент інтерв’ю, проведеного по відеозв’язку після повернення міністра до Франції. Текст повного інтерв’ю доступний на сайті «Європейської правди».

***

Давайте поговоримо про історичне рішення надати нам статус кандидата у ЄС. Торік ви особисто просували це рішення для України. Як ви вважаєте рік по тому, чи було це рішення ЄС правильним?

Так, я і зараз вважаю, що це було правильне і важливе рішення. І ви отримали одностайну підтримку статусу кандидата саме під час французького головування в ЄС.

Я вважаю, що це було геополітичне рішення. Ми мали дати сигнал, що Україна буде частиною Євросоюзу.

І це також було морально правильне рішення. Українські депутати і урядовці наполягали: надія на те, що ви зможете вступити до ЄС якнайшвидше, буде чітким сигналом і дуже важливим, зовсім не символічним для вас рішенням, яке визначатиме дії українців.

Особисто ви вважаєте це рішення символічним, чи ви справді щиро вірите, що Україна скоро буде членом ЄС?

Я не можу сказати, коли це станеться.

Як ви знаєте, я зараз не відповідаю за це питання в уряді, але проблема в тому, що наразі ніхто ані в Україні, ані в ЄС не може назвати цю дату.

Україні треба буде провести багато реформ, на запровадження правил і стандартів ЄС потрібен час. Звичайно, швидкість залежить від зусиль держави-кандидата. Крім того, ЄС вперше стикається з тим, що держава-кандидат веде війну на своїй землі і під час цієї війни подає заявку.

Через це дуже важко щось прогнозувати.

Я знаю, на чому наполягає Україна. Я зустрічався у Києві з віцепрем’єркою Ольгою Стефанішиною, і вона сподівається, що у 2023 році буде вікно можливостей для початку переговорів про вступ. Але для цього у ЄС має бути ухвалене одностайне рішення.

Утім, Україна вже багато зробила.

Ви проводите реформи навіть під час війни. Тож ми точно бачимо, що на боці України є дуже сильна мотивація йти цим шляхом так швидко, як можливо.

Дозвольте навести дві ваші цитати. У березні 2022 року ви заявили CNN, що Україна може стати членом ЄС, цитую, за декілька років. А вже у травні сказали в інтерв’ю Radio J, що вступ України, мабуть, забере 15-20 років. До якої думки ви ближчі зараз?

Я вважаю, що я обидва рази говорив, по суті, те саме. Бо цей процес справді забирає кілька років – але хто ж знає, скільки саме! У балканських держав, до прикладу, переговори почалися ще 10 чи 20 років тому. Але це також не означає, що ви не зможете впоратися швидше, це я кажу просто для прикладу.

А у травні я сказав про 15-20 років через те, що тоді у нас були суперечки – у тому числі з Ольгою Стефанішиною – і я хотів дати сигнал: не треба уявляти, ніби до ЄС можна вступити за одну ніч.

Також нагадаю, що заяву про 15-20 років я робив тоді, коли лишався місяць до рішення про надання Україні статусу кандидата. Тому я хотів також передати сигнал деяким іншим державам в ЄС, що процес не закінчиться з наданням статусу кандидата. Не треба стерегтися того, що Україна отримає цей статус – і вже наступного дня, або наступного тижня, або місяця стане членом ЄС.

Але я впевнений, що Євросоюз справді має твердий намір досягти вашого вступу якнайшвидше.

І хоча у 2024 році зміниться влада у ЄС, буде обраний новий Європарламент, нова Єврокомісія – я повністю впевнений і можу гарантувати на 100%, що зобов’язання ЄС щодо вступу України збережуться.

Хоча ми знаємо, що вступ будь-якої держави до ЄС має купу політичних наслідків. Євросоюз під час розширення має змінювати бюджет, змінювати секторальні політики, нам потрібен новий процес ухвалення рішень. Але коли ви доєднаєтеся до ЄС – то я сподіваюся, що це буде назавжди, що попереду буде багато десятиріч співпраці.

Це означає, що і ЄС, і Україна повинні бути повністю готові до цього.

Тобто 15 років – це не якийсь мінімальний термін, і якщо ми зробимо свою роботу швидше…

Так, я хочу чітко підкреслити, немає мінімального строку. Але вступ до ЄС не моментальний, він потребує часу. Його швидкість залежить від зусиль, обставин і контексту.

Але ясно одне: Україна вступить до ЄС.

Фото: Міністр транспорту Франції Клеман Бон у Києві, 21 квітня 2023 р. Rafaël Yaghobzadeh for Le Monde