До 131-ї річниці початку української еміграції до Канади
На початку вересня 1891 року, за сто років до відновлення незалежності України, в порту Галіфакс пришвартувався пароплав «Орегон». Серед пасажирів, які зійшли на берег, було двоє перших українських іммігрантів у Канаді – плотогон Василь Єлиняк та лісозаготівельник Іван Пилипів із села Небилів (на той час у складі Австро-Угорщини, а нині в Івано-Франківській області України). Вони вирушили в довгу подорож зі свого села до Гамбурга, потім до Ліверпуля і, нарешті, до Нової Шотландії в пошуках кращого життя, а саме доступної землі та свободи.
У Новому Світі двоє українських піонерів поїхали до Вінніпегу, Манітоба, і далі на захід до Калгарі, але тамтешня земля їх не вразила, тому повернулися до Манітоби. Після цього Єлиняк залишився там на зиму працювати, а Пилипів у 1892 р. поїхав до Небиліва по родину.
Іван Пилипів і Василь Єлиняк
У Галичині його розповіді про величезні незаселені землі викликали захоплення деяких людей. Інші були налаштовані скептично, особливо коли дізналися, що пароплавство обіцяло Пилипіву комісію, і звинуватили його в шахрайстві. Його заарештували за підбурювання до еміграції та шахрайство, і чотири місяці він провів у в’язниці. Проте його арешт і суд викликали розголос, і сім інших сімей також вирушили до Канади.
Елиняк заощадив достатньо грошей на поїздку до Небиліва по свою робину після двох років роботи. Він залишив Небилів разом із шістьма іншими родинами, але був змушений повернутися до рідного села з Гамбурга, не маючи змоги оплатити проїзд усім членам своєї родини. Ще місяць йому довелося працювати на лісосплаві по Лімниці, і до Канади він повернувся в червні 1894 року.
Перші поселенці заснували українське блок-поселення під назвою колонія Една-Стар (нині Чіпман) на схід від Едмонтона, Альберта. Сьогодні ця територія відома як екомузей «Калина кантрі», який зберігає та пропонує для ознайомлення культуру українців Канади. Тут також розташоване Село україно-канадської культурної спадщини, яке містить будинки першопрохідців з усієї території.
І Василь Єлиняк, і Іван Пилипів досягли успіху. Іван мав п’ять ферм і 15 земельних ділянок і був дуже активним у кооперативному русі. Він прожив 77 років і помер заможною людиною в 1936 році. Його фермерський будинок – останній, в якому він жив, і третій, який він збудував у Една-Стар – тепер є частиною Села україно-канадської культурної спадщини.
Василь також став заможним фермером, хоча його перші роки в канадських степах були нелегкими і вимагали багато важкої праці пастухом у Манітобі. В Една-Стар він став успішним, видним і шанованим членом не лише української громади, а й Канади загалом. У 1947 році канадський уряд обрав його одним із почесних одержувачів свідоцтва про канадське громадянство під час першої церемонії отримання громадянства, що відбулася у Верховному суді Канади в Оттаві. Помер у 1956 році у віці 96 років.
Зараз прізвище Єлиняк також добре відоме завдяки його правнучці – успішній американській актрисі та моделі Ериці Єленяк, найкраще відомій в Україні за роллю в серіалі «Рятувальники Малібу».
Використані джерела:
http://www.torugg.org/History/history_of_ukrainians_in_canada.html#Wasyl
https://uk.wikipedia.org/wiki/Василь_Єлиняк
https://en.wikipedia.org/wiki/Iwan_Pylypow
