Даян Френсіс, редакторка канадського National Post, колумністка в Kyiv Post, старша науковиця, співробітниця Atlantic Council, авторка блогу на Substack
Чехи не забули як у 1938 році їхні союзники віддали Судетську область країни Гітлеру після того, як він пообіцяв, що ця територіальна поступка буде “останньою вимогою перед Європою”. Кілька місяців потому нацисти окупували Чехію і на сім років почали війну в Європі та по всьому світу, забравши десятки мільйонів життів. Сьогодні Україна для багатьох – це наступна Судетська область, яка захищається від вже іншого воєнного злочинця з імперськими амбіціями й обіцянками зупинитися після того, як загарбає всю Україну. Паралелі очевидні. Саме тому одним із найбільш рішучих і наполегливих лідерів у Європі є чеський президент Петр Павел, генерал у відставці й колишній радник НАТО. Він висловився так само відверто і прямолінійно щодо безжальних намірів Путіна захопити Україну і Європу, як і Вінстон Черчилль у 1930-х роках. Павел також взяв на себе лідерство й ініціював процес, який дозволить уникнути ситуації, коли Україні бракуватиме необхідних боєприпасів через затримки постачань з боку США та ЄС. 7 березня чеський президент заявив, що Київ отримає від 800 тисяч до 1 мільйона артилерійських снарядів протягом кількох тижнів. Павел нишком закупив боєприпаси, яких вистачить на рік, з арсеналів по всьому світу – в невідомих постачальників, аби анонімністю вберегти їх від російської помсти. І зробив це, тому що “якщо програє Україна, ми також програємо”.
Президент Павел прямолінійний. Він вважає, що Європа знову невпинно рухається до війни й що, якщо Київ впаде, війни на решті європейської території уникнути не вдасться. Збройні сили країн повинні бути готові до такого розвитку подій. Чеський лідер підтримує будь-які заходи, щоб зупинити Путіна, і спростовує заяви лідера Кремля про те, що Росія не планує вторгнення в інші країни. У серпні, на 55 річниці “Празької весни” (коли радянські війська вдерлися в Чехословаччину, аби придушити її демократичний рух), він зауважив: “Росія не змінилася… Вторгнення 1968 року було часом втрачених мрій і втраченої гідності. Ми повинні пам’ятати, як це було. Тому що Україна хоче те саме, що ми хотіли тоді. Вони хочуть визначати свій власний шлях. Росія не змінилася відтоді – країна має інше ім’я, але її зовнішня політика, її цінності залишаються тими ж”.
Петр Павел – президент Чехії. Ця посада надає високого статусу та впливу, які він використовує для підтримки рішучості та зусиль Європи. Він описує амбіції Путіна як гітлерівські та надає стривоженим європейцям вагомі аргументи: Чехія – серед наступних цілей Путіна в списку завоювань, а підтримка США під питанням та може взагалі припинитись, якщо на прийдешніх виборах переможе Дональд Трамп. Хоча Джо Байден нині лідирує в опитуваннях, навіть невеликий шанс його поразки створює величезну екзистенційну загрозу для всіх європейців, і вони про це знають. Тому наступні два роки будуть вирішальними, попередив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. “Ми живемо у найбільш критичний момент з часу закінчення Другої світової війни”.
Павел і Туск вплинули на президента Франції Еммануеля Макрона, щоб він два тижні тому виступив публічно з можливістю того, що європейські війська можуть бути необхідні для допомоги Україні та запобігання загальновоєнному конфлікту на всьому континенті. Коментар Макрона, лідера єдиної ядерної держави в Європейському союзі, привернув увагу моментально. Представники Путіна відповіли, що присутність військ НАТО в Україні становитиме загрозу з боку НАТО і попередили про можливу ядерну відповідь. У Берліні та Вашингтоні ідея ескалації в Європі викликала шквал реакцій у кругах їхньої еліти, де воєнна політика зайшла в глухий кут.
Читайте повний текст за посиланням.
Фото: Shutterstock
