НЕБЕСНА СОТНЯ: ДУХ, ЩО ПРОДОВЖУЄ МОТИВУВАТИ ТА ВЕСТИ

Видання The Ukrainian Weekly до Дня Героїв Небесної Сотні опублікувало авторську колонку Першого Віцепрезидента СКУ Стефана Романіва. Читайте оригінал англійською за посиланням.

“Пам’ятаю як вчора: вечір 21 листопада 2013 року, у Києві, відбувається вшанування пам’яті жертв Голодомору. Близько 22:00 ми з австралійською делегацією йдемо Майданом Незалежності.

Тієї холодної ночі київські чиновники прибули на Майдан, щоб відкрити головну новорічну ялинку країни, згодом, відому як “Йолка”. Ялинка майоріла прапорами з усього світу, які символізували – українці звідусюди та міжнародна спільнота більше не дозволять Януковичу чинити жорстокість щодо українського народу.

Невелика група демонстрантів встановлює стенд, колонки і гучномовець. Це реакція на новину про відмову Януковича від європейського шляху для України.  “Україна  –  це Європа”! – з цього моменту всі скандують  це гасло.

До ранку сходиться юрба людей, а почуття недовіри, брехні та гніву через те, що країна залишається з Росією, ще сильніше загострюється.

Так проминають дні, формується наметове містечко, великі потоки людей зливаються в одне ціле. Розпочинаються величезні демонстрації. Майдан заповнюється. Будують сцени, ведуться виступи і мітинги.

3.20 ранку, 29 листопада 2013 року – силовики жорстоко б’ють молодь, яка йшла зі сцени від Європейської площі, щоб таким чином попередити протест. Студенти намагаються дати відсіч, та, зрештою, знаходять притулок у стінах Михайлівсько собору.

Того ранку ми зібрались невеликою групою, щоб перевірити, як там студенти, і ця подія позначила початок нового етапу. Нас було небагато, та ми виступали з промовам і скандували: «Києве, вставай». До обіду місто вже було перекрите.

Український народ вже не просто відстоював  свою «європейськість», він протистояв проти Януковича та його режиму, що знехтував основними правами людини.

1 грудня, 2013 року, сотні тисяч мітингувальників у Києві та містах виходять на вулиці висловити почуття обурення та гніву. Революція розгорається.

Інцидент з “бульдозером” того ж дня на Банківській, сльозогінний газ, біганина, переслідування “Беркутом”, жахливі видовища побиття людей на вулиці біля Будинку письменників. Це вже не був звичайний прояв сили.  Минали дні, погода ставала холоднішою, а Майдан – спекотнішим.

Пам’ятаю, як мене попросили поїхати на переговори з Адміністрацією Президента, зустрітися з тодішнім керівником Адміністрації Андрієм Клюєвим і вимагати: “Мусите зупинитися – це добром не закінчиться. Якби ви не побили студентів 29 листопада, все це цілком могло би припинитись.” Його непереконливою відповіддю було: “Це не я”.

Далі була точка неповернення, шляху назад не було. «Банду Геть! Банду Геть», – скандували люди.

В різдвяний час палали шини, стояв запах диму, люди розводили багаття, щоб зігрітись, готували їжу в казанах, вони були сильні та відважні. Колядували та і займалися поточними справами.

Координація наметового містечка була дивовижною.

Я мав змогу регулярно зустрічатися з лідерами Майдану в Будинку Профспілок. Мав на меті донести їм необхідність співпраці з діаспорою, запевнити їх, що діаспора з ними.

Через прес-конференції діаспора доносила інформацію до міжнародних спільнот, тим самим робила Майдан подією міжнародного значення. Так, ми дійсно були за одно в боротьбі за цінності, принципи, права людини на національному рівні та в боротьбі за право творити кращий завтрашній день.

Далі були демонстрації в Дніпропетровську, Луганську, Донецьку, Тернополі, Івано-Франківську, Львові, Полтаві, Сумах – всі вони також представляли позицію Майдану.

Запропонували свою підтримку політики та громадські лідери з інших країн.

Пригадую також,  29 листопада події на Михайлівській площі. Кілька дипломатичних автомобілів під’їхали до Михайлівської площі перед собором. Ті, хто знає це місце, пам’ятають ланцюгову огорожу, що відокремлювала площу від вулиці. Дипломати приїхали підтримати народний вияв, та були попереджені, якщо перейдуть на інший бік огорожі, – будуть вважатися протестувальниками.

Вуличні мітинги – багато сотень тисяч людей, які йдуть з Університету Шевченка, прямуючи до Майдану. Патріарх Гузар з відкритого автомобіля звертається до людей Майдану.

Діаспора відіграла свою визначну роль.

Маючи організовану структуру, Світовий Конґрес Українців закликає своїх членів відвідати політиків та представників уряду в багатьох країнах, звертаючись до них зі словами: “Будь-ласка, підтримайте Україну “. Як наслідок, уряди іноземних країн засуджують режим Януковича та його дії. «Ми стоїмо за народ України» – таким було наше головне гасло.

За час революції до Євромайдану починали приєднуватись політики,  та поступово усвідомили, що громадянська революція – це народний рух. Це громадянське суспільство взяло на себе відповідальність за своє майбутнє.

Далі з’явилися тітушки – хулігани, котрі прагнули залякати людей. Вони облаштувались у Маріїнському парку. Це був табір прихильників Януковича, який фінансувався Партією регіонів та її прибічниками.

Я пішов на ранкову пробіжку київськими провулками і рушив у бік табору. Одягнений у все чорне, вдаючи з себе туриста з Австралії для отримання інформації, звернувся: “Привіт, я з Австралії, що тут відбувається?”.

І почалася пропаганда.

В наступні дні я ходив туди часто вранці, снідав із групою, з якою познайомився. Мені хотілось проникнути у їхню свідомість.

– Чому ви підтримуєте корумпований проросійський режим?

Відповіді на це запитання були різноманітними: це змова із Заходу щодо повалення Януковича і контролю над Україною; організатори націоналісти – це фашисти, які не поважають закон і порядок; ми хочемо залишитися з Росією, – дехто так казав.

Інші відповідали  –  не знаю. Вони платять нам за те, щоб ми стояли з прапорами, Києва не бачили якийсь час – яка чудова можливість!

У лютому настали дні ескалації та розстріли.

Поранених, а також побитих людей переносили до мерії та до імпровізованих лікарень, а потім, мертві тіла .

Небесна Сотня загинула. Тіла, які лежали нерухомо, переміщували. Похоронні відправи   проводилися на наступний день. Український народ був у траурі. Однак, з того моменту розпочалася відбудова нації, яка більше не дозволяла режиму наказувати, щоб снайпери стріляли з мосту на Інститутській вулиці та скрізь.

Відвертий акт вбивства, здійснений злочинним режимом заради виживання, з жахом провалився.

Небесна Сотня стала символом Революції Гідності – вселила в націю волю та усвідомлення того, що українці повинні брати власне майбутнє у свої руки.

Картини палаючих шин, запаху гуми, снігу, мішків з піском і прояв сили волі людей, які чітко висловили свою позицію – “Нас не подолати”.

Одухотворені обличчя молоді, чоловіків і жінок, які стояли і вимагали змін. Тих, хто готував їжу, тих, хто приносив горнятка чаю, кави та бутербродів – “Стоїмо до перемоги!”.

Ми мали почуття гордості та честі бути частиною цих змін.

Небесна Сотня була і сьогодні залишається символом національної сили та єдності, символом об’єднання 60 000 000 українців. Україна та діаспора – єдине ціле.

У багатьох країнах проводилися акції протесту, що донесли повідомлення світові – Україна була в облозі, але влада народу її здолала.

В українському календарі є багато пам’ятних дат. Нова дата – 20 лютого!

20 лютого відзначається День національних героїв – Герої не вмирають! Ми відчуваємо дух Небесної Сотні.

Минуло сім років – за цей час відбулися зустрічі з представниками уряду, рідними Небесної Сотні та асоційованими організаціями з метою домогтися справедливості та притягнути винних до відповідальності.

Матері і батьки, брати і сестри, діти Небесної сотні заслуговують цього – вони залишились без своїх близьких і коханих.

Сьогодні на вулиці Інститутській, на стінах Михайлівського собору, стоять меморіали, що нагадують про кожного з наших героїв. Світовий Конґрес Українців у Меморандумі з урядом України визначив як спільну відповідальність будівництво музею, присвяченому Небесній Сотні.

Ви, можливо, спитаєте, чому?

В даному історичному періоді Революція Гідності була проявом сили народу. Громадянське суспільство протистояло уряду, який не виявляв поваги до людського життя та гідності.

Принципи та цінності уряду були абсолютно протилежними до того, що хотів і до чого прагнув наш український народ.

В історії України були й інші періоди, коли люди клали життя за батьківщину. Небесна Сотня є прикладом високої жертовності. Як каже Боже вчення, немає більшого вчинку, як віддати своє життя за іншого.

Для наступних поколінь Небесна Сотня – символ того, що означає боротися за правду, справедливість і національну ідентичність.

У битві під Крутами, 29 січня 1918  року, загинули 300 студентів, які виступали за вільну Україну. Герої Небесної Сотні так само відстоювали принципи, у які вірили, та поклали за них життя.

Наша історія показала, що українці є стійкими, як нація, готові відстоювати свободу і боротися за свої права. Тисячі людей стояли, мерзли, були побиті, окремі –  віддали життя.

З усім цим з’явилась потреба в проведенні реформ у багатьох сферах. Ці реформи здійснюються повільно, а виправдання часто непереконливі. Досі не було пред’явлено ніяких кримінальних звинувачень тим, хто вбив ні в чому не винних цивільних осіб на вулицях Києва.

Реформа системи правосуддя, конституційна реформа, економічна та антикорупційна реформа мають бути проведені.

В контексті Небесної Сотні – це вони вимагають, щоб ці реформи були здійснені негайно. Не для них, оскільки вони дивляться з небес. Для їхніх сімей і  громадянського суспільства України.

Небесна Сотня має залишатись рушійним фактором для розбудови сильної, проєвропейської, справедливої, чесної ​​та впливової країни на міжнародному рівні.

Ті, хто  пристрасно брав участь у Революції Гідності, ті з діаспори, хто підтримали Україну в цей історичний період, разом з багатьма мільйонами, котрі духовно приєднувалися, повинні відрефлексувати, переприцілити і сконсолідувати дух, щоб досягнути тих найважливіших цілей, які поставила перед ними Революція.

Нехай вони спочивають у мирі і залишаються в нашій пам’яті навіки”.

Стефан Романів

Перший Віцепрезидент  Світового Конґресу Українців

Співголова Cоюзу Українських Організацій Австралії

Учасник Революції Гідності 2013-2014 років.