20 років російсько-українського конфлікту довкола острова Тузла

Цього дня 20 років тому Російська Федерація здійснила першу у новітній історії спробу окупувати й незаконно анексувати частину території незалежної України, а також вперше продемонструвала українцям та світові свої агресивні наміри щодо Кримського півострова. 

Цей акт російської гібридної агресії проти України розгорнувся довкола маленького, але стратегічно важливого острова Тузла, розташованого посередині Керченської протоки. Острів утворився у 1925 році через сильний шторм, який розмив вузьку косу, що відходила від російського Таманського півострова. Згідно з рішенням радянської влади Тузла належала до Кримської області, яка 1954 року увійшла до складу УРСР. Після проголошення Україною незалежності острів, як частина Криму, став невід’ємною частиною суверенної території України.

Однак, 29 вересня 2003 року Росія без будь-якого попередження розпочала споруджувати до Тузли насипну греблю, щоб поєднати її з російським берегом. Проти України та її уряду на міжнародному рівні було задіяно весь арсенал російської державної пропаганди, яка стверджувала, що юридично острову Тузла не існує і що це – нібито “російська” територія, яка “ніколи не була частиною Криму, а тому не входила до складу України у 1991 році”. 

Конфлікт довкола острова російське керівництво також використало для того, щоб офіційно поставити під сумнів приналежність до України її частини Азовського моря та Керченської протоки. А ще – вивчити реакцію світу і самого українського керівництва на російські зазіхання на суверенну українську територію.

У відповідь на агресивні дії росіян, українська сторона розгорнула на острові Тузла контингент українських прикордонних військ. Також на місце подій прибув тодішній Президент України Леонід Кучма, який оголосив військові навчання в акваторії Керченського півострова. У 2022 році, у своєму інтерв’ю ВВС, Кучма зізнався, що ті події відкрили йому очі на “агресивну природу путінської Росії” і що у жовтні 2003 року він, як Верховний Головнокомандувач, віддав наказ стріляти на ураження у випадку, якщо росіяни спробують ступити на українську землю.

23 жовтня 2003 року Росія зупинила будівництво греблі, коли до українського берега лишалось близько 100 метрів. А 30-31 жовтня сторони розпочали перемовини, які закінчились для України болісним компромісом: рішенням про подальші перемовини з росіянами про умови спільного використання Азовського моря, а також згодою на російську вимогу заборонити проходження Керченською протокою будь-яких військових кораблів без згоди Кремля.

Незважаючи на, загалом, ефективні заходи України з протидії російській агресії у жовтні 2003 року, конфлікт довкола острова Тузла став провісником майбутньої окупації і анексії Кримського півострова у 2014 році, а також повномасштабної військової агресії Москви проти України. Світовий Конґрес Українців у ті дні виступав із жорсткою критикою путінського режиму, організовував акції протесту українців у всьому світі і не боявся відверто називати дії Кремля новітнім російським імперіалізмом. Утім, міжнародна спільнота не звернула достатньої уваги на агресивні наміри Кремля, а світові лідери плекали ілюзії про можливість ”порозумітись” і “наблизити Росію до західних стандартів”. 

Сьогодні український острів Тузла лишається окупованим Росією. Його територію російські загарбники використали, щоб у 2018 році спорудити незаконний Кримський міст, який міцно “прив’язав” окупований Крим до Російської Федерації та слугує основною лінією забезпечення російської окупаційної армії в Україні.