Цими днями минає 100 років від часу закінчення Другого Зимового походу – останньої спроби Армії Української Народної Республіки збройним шляхом вибороти незалежність України у ході Визвольних змагань 1917-1921 рр.
Вирушивши у похід у вкрай несприятливих обставинах наприкінці жовтня 1921 року з метою підняти велике повстання проти радянської влади, українські війська 21 листопада зазнали поразки у битві під містечком Базар на Поліссі, де більшовики розстріляли 361 українського вояка. До 6 грудня 1921 року залишки українських сил полишили територію України.
Другий Зимовий похід не виконав свого початкового завдання, але став демонстрацією звитяжності та жертовності українських героїв у боротьбі за свободу та незалежність України. Унаслідок програшу Визвольних змагань 1917-1921 рр. Радянська Росія окупувала усю територію України, де створила маріонеткову квазі-державу – Українську Соціалістичну Радянську Республіку, керовану з Москви. Тим не менш, українці відмовлялись сприймати радянську владу, тому аж до початку 1930-х рр. Україну із півночі на південь, із заходу на схід постійно струшували повстання та народні протести проти червоних окупантів. Зрештою, придушити національний опір українців комуністичний режим спромігся лише організувавши у 1932-1933 рр. Голодомор-геноцид.
Унаслідок поразки, тисячі українських патріотів та вояків Армії УНР разом зі своїми родинами були змушені назавжди полишити Україну та виїхати в еміграцію. Згодом вони відіграли провідну роль у творенні організованої всесвітньої української діаспори, яка зберегла українську ідентичність, національну пам’ять і була потужним голосом Вільної України у світі аж до відновлення незалежності України у 1991 році.
Сьогодні Світовий Конґрес Українців разом з Україною згадує ці уроки історії та спільно зі своїми складовими організаціями працює над тим, щоб захистити її від новітньої російської агресії, сприяти становленню вільної, успішної та європейської української держави.
