icon

№ 5 (57) – Травень, 2008 рік

#UWC news
February 18,2011 188
photo



Як відомо, вже більше сорока років травень є місяцем підтримки світового українства. Саме в цей час завдяки щедрому дару своїх постійних жертводавців Світовий Конґрес Українців має можливість поповнити бюджет задля продовження праці в ім’я світового українства. Ми щиро вдячні всім, хто цікавиться нашою працею та всіляко підтримує діяльність Світового Конґресу Українців. Оскільки СКУ є неприбутковою громадською організацією, наш бюджет складається лише з Вашого дару. Це завдяки усім Вам, і кожному жертводавцю зокрема, ми можемо виконувати поставлені перед нами завдання. (Звернення в додатку).



Перша передача естафети “Незгасима свічка” в пам’ять про жертви українського Голодомору 1932-33 рр. пройшла 18 квітня 2008 р. у приміщенні Торонтської міської ради. Крім представників СКУ та чисельних громадських організацій Канади, США та Австралії, на цьому заході були присутні посли України до цих трьох країн та канадські політики трьох рівнів − федерального, провінційного (Онтарійського) та міського (Торонтського). Після промов незгасиму свічку було передано свідкові Голодомору, який супроводжуватиме її на терені Канади. Свічка перебуватиме на території Північної Америки до кінця травня.



Наради відбулися 20 квітня у бюро СКУ в Торонто за участю представників України − першого заступника Міністра закордонних справ Юрія Костенка, послів України до Канади і Австралії, Генерального консула в Торонто − та членів Комітету, представників громад Канади, США, Австралії і Великої Британії на чолі з Головою МКГ Стефаном Романівим. Юрій Костенко представив звіт про заходи МЗС на форумах міжнародних організацій та у парламентах інших країн відносно того, щоб у різний спосіб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду, та подав інформацію про заходи Міністерства культури і туризму. Представники комітету повідомили присутніх про відзначення 75-ої річниці Голодомору в діаспорі.



Під час нарад Міжнародного Комітету Голодомору Президент СКУ Аскольд Лозинський, стурбований тим, що фактичнo перша фаза спорудження пам’ятника-свічки меморіального комплексу Голодомору в Києві ще не почалася і на призначеному для пам’ятника місці стоїть лише надпис про майбутні плани, − запитав у Юрія Костенка про хід спорудження пам’ятника. На жаль, Ю. Костенко, будучи фактично представником МЗСУ, що активно займається міжнародною діяльністю, не зміг дати вичерпної відповіді на це питання. Пригадуємо, що ініціатива щодо спорудження меморіального комплексу поступила від СКУ ще під час відзначення 70-ліття Голодомору.


Сьогоднішній Президент України, здавалося, з ентузіазмом підхопив цю ініціятиву та включив це питання навіть до резолюції Верховної Ради Украни про 75-ліття Голодомору ще у листопаді 2006 року. Ініціатива була важливою зокрема тому, що, за іронією долі, самі українці мало знають про власну історію та її трагічні сторінки. Діаспора і МЗСУ активно співпрацюють, розповсюджуючи правду про геноцид нашого народу серед міжнародного товариства, просять визнання у чужих людей, у той час як Україна мовчить. Затримка з побудовою меморіального комплексу певним чином пов’язана з відсутністю, за невеликим винятком, конкретних освітніх заходів – уроків, виставок про Голодомор в Україні тощо. Коли взяти до уваги малу кількість повідомлень про це в ЗМІ України, виглядає, що Україна не дуже цікавиться відзначенням 75-ліття Голодомору. Нас не влаштовує такий стан справ, і тому доручаємо нашим членським організаціям запитати у Президента України, чи він поцікавився станом виконання резолюції Верховної Ради України про відзначення Голодомору, яку він ініціював і яку він так сильно підтримував. На жаль, здається, було багато сказано, але нічого не зроблено.



Після нещодавніх заяв Російської Федерації з погрозливими територіальними претензіями до України та надзвичайно небезпечних рішень РФ щодо Абхазії та Південної Осетії, МЗС України виступило з різкою заявою. Світовий Конгрес Українців вважає необхідним дати відсіч агресивним заявам РФ і тому закликає українські громади, зокрема в США, Канаді, Німеччині, Італії, Франції та Великобританії, звернутися до урядів та парламентів цих країн із закликом не запрошувати Росію на черговий саміт Великої Сімки, а також бойкотувати Олімпіаду в Сочі.


На нашу думку, держава з такою агресивною шовіністичною політикою, з внутрішнім антидемократичним устроєм не може бути в клубі почесних держав. Не може проводити Олімпійські ігри держава, яка своєю войовничістю порушує Олімпійську Хартію, підтримує сепаратистські режими на території вільної і демократичної Грузії, постійно провокуючи конфлікт в Абхазії, кордони якої знаходяться всього за кілька десятків кілометрів від Сочі, що також створює загрозу безпеці майбутніх гостей та учасників Олімпіади. СКУ підготує зразки листів англійською мовою до урядів і парламентів держав, які будуть поміщені на веб-сайті СКУ.



8 квітня 2008 р. від СКУ вийшов лист до Президента України В. Ющенка у справі полковника Євгена Коновальця, який ми наводимо нижче: “Від імени Світового Конґресу Українців звертаємось до Вас у справі надання звання “Герой України” великому патріоту і борцю, талановитому військовому і громадському діячу, засновнику і першому голові Проводу Організації Українських Націоналістів полковнику Євгену Коновальцю. Як відомо, діяльність Євгена Коновальця нерозривно вплелась у контекст сучасної української історії і стала прикладом жертовности та відданого служіння своєму народу. Вона стала тим ланцюжком, який ідейно пов’язав визвольні змагання довкола Актів 22 січня і 1 листопада 1918-19 рр. з героїчною боротьбою УВО-ОУН-УПА, що пізніше вилилось у таборові страйки, рух шістдесятників та сімдесятників та призвело до проголошення 24 серпня 1991 р. незалежної Української держави.


І хоча звання “Герой України” надається громадянам України, ми просимо, поряд з іншими, зробити виняток і для Євгена Коновальця, що стало б добрим підтвердженням оцінки його діяльности на державному рівні (Євген Коновалець народився і проживав більшу частину свого життя на території сьогоднішньої України). Зазвичай СКУ не висуває кандидатури на нагородження, але, зважаючи на винятковість ситуації, ми просимо Вашим указом як Президента України удостоїти славної пам’яти полковника Євгена Коновальця званням “Герой України” напередодні 70-ліття його героїчної смерті 23 травня 2008 року”.



26 квітня 2008 року відійшов у вічність Василь Кирилюк – уродженець Саскачевану, старший з восьми дітей у родині. Він мав надзвичайну кар’єру у Королівській канадській авіації, був зв’язковим у авіації союзників під час Другої світової війни, першим секретарем та скарбником Українсько-канадського союзу військовослужбовців у Лондоні, Англія. В.Кирилюк був також перекладачем у ООН, координатором підготовки спеціалістів для НАТО у сфері навігації авіазахисту, директором школи іноземних мов, перекладачем у Директораті авіарозвідки в Оттаві.


Після виходу на пенсію у 1969 році включився до роботи Інституту св. Володимира у Торонто, де протягом 12 років був його екзекутивним директором. З 1973 до 1993 рр. активно працював у Світовому Конґресі Вільних Українців, займаючи різні пости – I-го заступника Президента, фінансового секретаря та скарбника. Все своє життя був активним членом української громади і Української Православної Церкви. Пам’ять про В. Кирилюка назавжди залишиться у нашій пам’яті.


СКУ висловлює глибоке співчуття дружині Аделі та родині покійного, яких він залишив у великому смутку.

Зробити донат ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШІ НОВИНИ