⁠Чому Захід має дозволити Україні бити по території Росії

Що більше далекобійних засобів отримує українська армія, то більше мотивів у росіян переміщувати акцент на Харків. Просто через те, що вони можуть спокійно накопичувати війська і безкарно атакувати з повітря, – Олексій Копитько, український військовий аналітик, ексрадник міністра оборони України пояснює, чому дозвіл вражати обʼєкти на російській території західною зброєю є критично важливим і наводить наступні аргументи. 

1. Російські окупаційні війська – це сполучені посудини. Сил прориватися по всіх напрямках у росіян немає і в перспективі кількох місяців точно не буде (навіть з урахуванням нарощування мобілізації). З великою ймовірністю – навіть по двох не буде. Наближається момент, коли ворог буде змушений ухвалювати рішення: який напрямок робити основним і де до осені концентрувати сили. Тиск на півночі Харківської області вони вже (!) підтримують коштом перекидання сил і засобів (зокрема – десантно-штурмових підрозділів) з інших напрямків. Адже наші війська завдають росіянам болючих втрат. Зведення з госпіталів Білгородської області вражають.
2. Наразі основним є рух у Донецькій області. Харківський і (потенційно) Сумський фронт розглядалися як спосіб розтягнути українські війська. На півночі Харківської області росіяни оперують досить обмеженими засобами. Кількість російських військ на Білгородському напрямку зростає, але для серйозних завдань їх все ще недостатньо.

Втім!

Поступово зі збільшенням обсягу західної допомоги зростатиме ймовірність того, що саме Харківський напрямок стане основним для ворога, попри епічну складність цієї задачі для росіян.

1. Так, ворогу зараз набагато простіше поповнювати свої сили в Донецькій/Луганській областях і на півдні, де вже відновлена логістика і всі процеси налагоджені.

Так, Путін заявляє про політичні цілі стосовно Донецької й Луганської областей, а не Харківщини. Але саме на Харківщині ворог насправді має колосальну перевагу.

А саме – обмеження завдавати ударів західним озброєнням по території Росії. 

Розумієте в чому дилема? Що більше далекобійних засобів отримує українська армія, то більше мотивів у росіян переміщувати акцент на Харків. Просто через те, що вони можуть спокійно накопичувати війська і безкарно атакувати з повітря.

Досягнувши певного успіху в Харківській області, вони зможуть його використовувати на переговорах або розвивати в міру сил. Адже апетит приходить під час їжі.

1. Якщо на Донбасі будь-який підрозділ ворога і його тил можна доставляти на глибину до 160 км і “розбирати”, а в Криму – ще далі, то на північ від Харкова плече можливостей – 20-25 км.

Подивимося на високохудожню картинку.

За верхньою межею (приблизно державний кордон) російські війська перебувають “в будиночку”, до них можна діставати дуже обмеженим арсеналом засобів.

Середня межа – це рівень Харківської кільцевої дороги.

Наші війська можуть застосовувати всі засоби проти росіян лише на цьому відрізку у 25 км, який по суті можна пройти пішки. А все постачання, гуртова логістика фактично захищена політичними рішеннями західних партнерів.

Заборона завдавати ударів в таких умовах – це, по суті, катування. З елементами розтягненої у часі кари.

У Харкові зараз немає більш або менш небезпечних місць, оскільки снаряди й ракети потрапляють в будь-яку точку. Коротка лінія показує дуже умовно найбільш небезпечні місця з погляду прильоту силових авіаційних засобів/УМПБ (хоча вони атакують і в центрі).

Вище цієї лінії проживає приблизно 400 тис. осіб. Це спальні райони: вся Олексіївка, велика частина Салтівки, частина Павлового Поля, все селище Жуковського і т.д.

Десять Авдіївок або 5-6 Бахмутів мирного часу. 

400 тисяч людей. Це число буде зменшуватись, але це більше людей, ніж до 2022 року в Сумах, Чернігові й більшості інших обласних центрів.

1. Що відбувається зараз 

Росіяни намагаються викликати паніку серед цих сотень тисяч людей. Харківʼяни реагують на це дуже непристойними словами й жестами, але відмовляються впадати в паніку. Попри це, тиск об’єктивно зростає.

Як наслідок, цивільні не заважають обороні, навпаки, наше групування може покладатися на велике живе місто. Це дозволяє залучати менше засобів з інших ділянок до оборони, ніж це було б в інших умовах.

Чим стабільніший Харків, тим більше сил можна направити на Донбас і Запоріжжя. І навпаки.

Захопити Харків росіяни не зможуть. Але зробити життя людей нестерпним і поступово руйнувати місто – легко. Якщо політичні установки на Заході не зміняться.

1. Тому нас цікавлять дві речі

Перше – дозвіл на завдання ударів по російській території хоча б на 100 км. Це дозволить позбавити російські війська важливої переваги на півночі й зрівняти всі напрямки ударів. У результаті ворог може усвідомити, що на жодному з напрямків важливих результатів досягнути не вийде, оскільки він не зможе сконцентрувати достатньо сил.

Друге – це ППО і західна авіація як частина ППО. Якщо відігнати російську авіацію від Харкова, то навіть в умовах обстрілу ракетами місто стане опорою оборони. І росіяни не досягнуть нічого, лише знищать свої війська.

Якщо через політичні рішення Харкову буде завдано драматичного удару, постраждає весь схід України. Для прикладу, перегляньте матеріали до 2022 року про роль Харкова в логістиці та всіх видах зв’язків. Це хаб, який тягнув на собі чверть країни, якщо не більше. Потік біженців – це не лише гуманітарні проблеми. Це руйнування інфраструктури, яку біженці обслуговували вдома.

В Україні це розуміють. А серед партнерів – далеко не всі. Якщо не скасувати заборону на удари, знадобиться на порядок більше ресурсів для підтримки України. Не кажучи вже про відновлення.

Це питання обговорюється на всіх рівнях. Відмову мотивують небажанням “прямо брати участь” у війні та негативним ставленням населення до ударів по Росії. Тому треба говорити зі звичайними людьми, щоб вони формували замовлення для політиків.

1. Важливий міжнародний проєкт. Вчора були новини про те, що росіяни у рамках провокації хочуть змінити кордон в Балтійському морі. Це копіювання практики, яку вони застосовували в Чорному морі після 2014 року.

Але, як я вже писав, північніше Харкова українські війська зараз утилізують частини Ленінградського військового округу, який орієнтований саме проти скандинавів і країн Балтії.

Чим ефективніше наші війська перемелюють Ленінградський військовий округ, тим менше у росіян буде засобів для блефу і провокацій. Удари по скупченнях ворога в Бєлгородській області – це мир і спокій в країнах Балтії. Росіяни там зможуть пересувати лише межі своїх кладовищ.

Я не вдаюся в очевидні речі про концентрацію українських ресурсів та інше. Є спеціалісти, вони цим займаються.

Отже, два пріоритети. Якщо вони вирішуються – у росіян або трісне обличчя від натуги, або вони передчасно усвідомлять безплідність своїх спроб.

Отже, сили всіх харків’ян і друзів Харкова у всіх країнах спрямовані на досягнення цих цілей:

• Скасування заборони на удари по Російській Федерації.
• Західна авіація й ППО – якомога швидше.